Порядна людина - яка вона - поиск на сайте Институт.com.ua

Искать в названии и в содержании

Искать только в названии

Заказать работу на тему «Порядна людина - яка вона»

Взаємодія політичної та соціальної сфер за різних політичних режимів

Вступ 3 1. ПОЛІТИЧНИЙ РЕЖИМ ЯК ПОКАЗНИК ВПЛИВУ ВЛАДИ НА СУСПІЛЬСТВО 4 2. СУТНІСТЬ ТА РОЗВИТОК ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ЗА РІЗНИХ ПОЛІТИЧНИХ РЕЖИМІВ 8 3. ЛЮДИНА ЯК СУБ'ЄКТ ПОЛІТИКИ В УМОВАХ РІЗНИХ ПОЛІТИЧНИХ РЕЖИМІВ 12 Висновки 14 Література 15 Вступ Політична і соціальна сфери не є поняттями діаметрально протилежними. В політичному середовищі завжди можна виокремити соціальні ознаки, а в соціальній сфері – політичні. Політичне і соціальне йде поруч одне з одним, і їх вплив завжди є взаємообумовленим. Такий стан речей випливає з того, що політику творять люди – окремі особистості або соціальні групи, розмаїття яких утворює багатоманітність й елементів політичної сфери. Їх намагання, прагнення до певних цілей, які характеризуються як політичні, пов’язані з соціальним середовищем, представниками якого вони виступають. Дана робота присвячена розгляду питань взаємодії політичної і соціальної сфери. За основу взятий аспект такої взаємодії в умовах різних політичних режимів. Особлива увага при цьому приділена питанню функціонування громадянського суспільства і окремої особи. Висновки Політика відіграє значну роль в суспільстві. Через інститут політичної влади вона здійснює керівництво та управління суспільством у цілому та його складовими. Вона розробляє відповідно до конкретних умов економічного й політичного становища країни стратегію і тактику управління суспільством. Розробляється конкретна політика щодо різних соціальних спільностей, політика забезпечення влади ресурсами, ставлення до політичної опозиції тощо. Крім того вплив політичної сфери на суспільну відбувається через інтеграцію суспільства на основі врахування та узгодження соціальних інтересів, які політична влада узгоджує через інтереси всіх груп. Політична влада є найважливішим видом влади в суспільстві. В умовах різних політичних режимів найбільш яскраво відбивається вплив політики на життя суспільства через таке його утворення як громадянське суспільство. Громадянське суспільство відіграє роль певного індикатора політичних принципів існування даного соціуму. Якщо є помітною тенденція до обмеження функцій, повноважень та можливостей громадянського суспільства, то можна говорити про наявність авторитарного або тоталітарного режимів. Якщо, навпаки, – є можливість для всебічного розвитку громадянського суспільства – можна вести мову про наявність демократії. Людина, громадянин також є певним "барометром" політичного життя. При дотриманні всіх його прав і свобод людина отримує можливість для свого вільного та всебічного розвитку, який в кінцевому підсумку дозволяє людині само реалізуватися, в тому числі і в політичному смислі. За умов тоталітарного режиму людина таку можливість практично втрачає повністю, а за умов авторитарного – частково. ...

РЕЛІГІЯ ЯК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНЕ ЯВИЩЕ

Вступ 3 1. ПСИХОЛОГІЧНІ КОРІННЯ РЕЛІГІЇ І РЕЛІГІЙНОСТІ. РЕЛІГІЙНІ ПЕРЕЖИВАННЯ 4 2. РЕЛІГІЙНИЙ ДОСВІД І ЙОГО ТИПИ 7 3. РЕЛІГІЙНА ВІРА: ПРИРОДА, ВИЯВИ, СТРУКТУРА 11 4. ПСИХОЛОГІЧНІ ФУНКЦІЇ РЕЛІГІЇ. РЕЛІГІЯ І ДУХОВНЕ ЗДОРОВ'Я ОСОБИ І НАРОДУ 13 Висновки 15 Література 16 Вступ Протягом довгого часу продовжуються спроби з'ясувати, що ж являє собою релігія. Її суттєві характеристики набули форму спеціальної галузі знання – релігієзнавства. Релігієзнавство вивчає процес виникнення, функціонування та розвитку релігії, її побудови та різні компоненти, численні виявлення релігії в історії суспільства та у сучасну епоху, взаємозв'язок та взаємодію з іншими галузями культури. Особливо важливим є дослідження значення релігії у житті окремої людини, конкретних суспільств та суспільства взагалі. В історії людства неодноразово виникали спроби довести як корисність релігії для людини, так і її шкідливий вплив на її свідомість і навіть на фізичне існування і життя. До сих пір релігія залишається особливою формою світогляду, яка існує і продовжує існувати незалежно від того, які думки складаються щодо неї у мислителів різних часів і народів. Надприродне і потойбічне поки що не можливо осягнути за допомогою наукових, раціональних способів пізнання. Але інтуїтивно людина усвідомлює, що зв’язок з "тим" світом є, і це надихає людину не тільки на активне вивчення релігійних феноменів, а й на шанобливе ставлення до релігії в цілому. Висновки Релігія в житті людини займає значне місце. Вона формує його світогляд, пояснює зі своєї точки зору всі явища, що відбуваються навколо неї. Релігія здатна, на відміну від інших світоглядних утворень, пояснювати все, що є у Всесвіті, показуючи певні зв’язки між реальним і надприроднім, потойбічним. Релігія формує духовність людини, вона зобов’язує його до певного образу життя, вимагає високих морально-етичних якостей, які є практично однаковими майже в усіх релігіях світу. Під впливом релігійних переконань індивід скоює відповідні вчинки, які, часом вимагають від нього значних фізичних і моральних зусиль і навіть самопожертви. Не зважаючи на це людина знаходить заспокоєння в релігії. Сутність людського індивіда завжди вимагає наявності певної підтримки, хоч би вона була і ілюзорної. Досвід історичного розвитку підтверджує, що таку підтримку людина завжди находила і продовжує знаходити. Релігія є універсальним духовним явищем в житті суспільства, що об'єднує за допомогою догматів, моральних і духовних цінностей певні верстви населення у ієрархічно побудовані церковні організації, протиставляє за чітко визначеними конфесійними ознаками різні угруповання віруючих і в контексті сучасних соціальних реформ може сприяти консолідації різних громад віруючих у їхній боротьбі проти негативних соціальних відхилень і явищ, виконувати інші функції. ...

Людина

Людина ...

Людина

Людина ...

ОНТОЛОГІЯ: ФІЛОСОФСЬКЕ ВЧЕННЯ ПРО БУТТЯ

Вступ 3 1. БУТТЯ ЯК ФІЛОСОФСЬКА КАТЕГОРІЯ 4 2. ЄДНІСТЬ ТА СТРУКТУРОВАНІСТЬ БУТТЯ 7 3. СПЕЦИФІКА ЛЮДСЬКОГО БУТТЯ. 9 БУТТЯ І ІСНУВАННЯ 9 Висновок 13 Література 14 Вступ Філософська категорія "буття" – є однією з основних категорій філософії. Практично, в філософіях всіх країн і часів, пізнання світу розпочинали з пошуків і означення суті і сенсу буття. Що означає бути, існувати? Для чого живе людина? Особливістю осягнення людиною цього поняття є те, що людина у своїй життєдіяльності постійно взаємодіє зі світом, з речами, які або сприятливі до неї, або ж ні. Вона спостерігає за появою якихось реалій, їх розвитком з точки зору власного розуміння світу. Тому і розумінь буття є багато. В філософії вивченням буття займається такий її розділ як онтологія. Як базова передумова побудови онтології завжди виступала деяка штучно сконструйована ідея суті буття. Філософи виходили з того, що така ідея дозволяє в думках об'єднати самі різні предмети і явища світу по ознаці їх існування. Існування різних предметів і явищ і визнається буттям як таким. Але разом з цим виникало питання про те, що ж лежить в основі світу, чи немає якогось особливого утворення, яке або містилось би у всіх предметах і явищах світу, або з нього все їх можна б було виділити. І знов на це питання немає в філософії однозначної відповіді. Є погляди окремих філософів або обґрунтування в межах різних філософських течій, напрямків, теорій. Надана робота являє собою певний підсумок розвитку поняття буття як філософської категорії, дає можливість ознайомитися з різними поглядами на його суть, які були відпрацьовані в ході розвитку різних філософських напрямків. Висновок Таким чином, категорія буття є дуже складною в своєму осягненні. Під час її визначення виникає ряд протиріч, які знайшли своє відображення в різноманітних філософських концепціях, поглядах і підходах. Спрощення означення сенсу поняття буття, як того всього, що існує, призводить до запитання: а у чому полягає буття? Ускладнення його розуміння, спроба проаналізувати буття, розкласти на складові – призводить до множинності та суперечливості інших понять, що його характеризують. Тому розуміння буття постійно знаходиться у певній єдності протиріч тих логічних утворень людини, які вона здатна на сьогоднішній день запропонувати. Наука онтологія продовжує розвиватися та збагачуватися новими підходами у визначенні суті буття. Це необхідно, і це буде продовжуватися весь той час, поки людина знаходиться у пошуках відповідей на головні питання свого існування. ...

Природа та сутність релігії. Особливості релігійної свідомості

Вступ 3 1. Релігія як одна з форм духовного життя людства. Особливості релігійної свідомості. 4 2. Релігійна психологія та релігійна ідеологія. 6 3. Поняття „надприродного”. Різні концепції розуміння Бога. 7 4. Феномен релігійної віри та релігійного досвіду. Релігійний світогляд. 10 Висновки 15 Література 16 Вступ Протягом довгого часу продовжуються спроби з'ясувати, що ж являє собою релігія. Її суттєві характеристики набули форму спеціальної галузі знання – релігієзнавства. Релігієзнавство вивчає процес виникнення, функціонування та розвитку релігії, її побудови та різні компоненти, численні виявлення релігії в історії суспільства та у сучасну епоху, взаємозв'язок та взаємодію з іншими галузями культури. Особливо важливим є дослідження значення релігії у житті окремої людини, конкретних суспільств та суспільства взагалі. В історії людства неодноразово виникали спроби довести як корисність релігії для людини, так і її шкідливий вплив на її свідомість і навіть на фізичне існування і життя. До сих пір релігія залишається особливою формою світогляду, яка існує і продовжує існувати незалежно від того, які думки складаються щодо неї у мислителів різних часів і народів. Надприродне і потойбічне поки що не можливо осягнути за допомогою наукових, раціональних способів пізнання. Але інтуїтивно людина усвідомлює, що зв’язок з "тим" світом є, і це надихає людину не тільки на активне вивчення релігійних феноменів, а й на шанобливе ставлення до релігії в цілому. Висновки Релігія в житті людини займає значне місце. Вона формує його світогляд, пояснює зі своєї точки зору всі явища, що відбуваються навколо неї. Релігія здатна, на відміну від інших світоглядних утворень, пояснювати все, що є у Всесвіті, показуючи певні зв’язки між реальним і надприроднім, потойбічним. Релігія формує духовність людини, вона зобов’язує його до певного образу життя, вимагає високих морально-етичних якостей, які є практично однаковими майже в усіх релігіях світу. Під впливом релігійних переконань індивід скоює відповідні вчинки, які, часом вимагають від нього значних фізичних і моральних зусиль і навіть самопожертви. Не зважаючи на це людина знаходить заспокоєння в релігії. Сутність людського індивіда завжди вимагає наявності певної підтримки, хоч би вона була і ілюзорної. Досвід історичного розвитку підтверджує, що таку підтримку людина завжди находила і продовжує знаходити. Релігія є універсальним духовним явищем в житті суспільства, що об'єднує за допомогою догматів, моральних і духовних цінностей певні верстви населення у ієрархічно побудовані церковні організації, протиставляє за чітко визначеними конфесійними ознаками різні угруповання віруючих і в контексті сучасних соціальних реформ може сприяти консолідації різних громад віруючих у їхній боротьбі проти негативних соціальних відхилень і явищ, виконувати інші функції. ...

Трудове право України

Задача. Хімік-аналітик Сажина відмовлялася пройти інструктаж за правилами роботи із новими реактивами, що надійшли до лабораторії. Вона без поважних причин на інструктажі не була, за що адміністрація оголосила їй догану. На-ступного дня після цього при змішуванні реактивів у Сажиної в руках вибух-нула колба, і вона отримала великі опіки. Назвіть і проаналізуйте склад правопорушень за цим випадком. Чи несе власник відповідальність за цей нещасний випадок? А Сажина? Про який вид відповідальності йдеться? У чому полягає матеріальна відповідальність? ...

Яка людина, така в неї мова

Яка людина, така в неї мова...

Чому Гамлет - нова людина?

Чому Гамлет - нова людина?...

Євгеній Онєгін - "зайва людина"

Євгеній Онєгін - "зайва людина"...

Чому Гамлет - нова людина?

Чому Гамлет - нова людина?...

Контрольна робота з філософії

1. РЕЛІГІЯ І ЦЕРКВА В СУЧАСНІЙ УКРАЇНІ 3 1.1. Загальна характеристика релігійного життя в Україні. 4 1.2. Протистояння церков та міжконфесійні конфлікти. 6 Висновки 9 Література до питання 10 2.1. Насильство як явище сучасної цивілізації. 12 2.2. Моральні аспекти сучасних воєн. 14 2.3. Основні завдання етики у сучасних умовах. 16 Висновки 18 Література до питання 19 3. ЛЮДИНА І СВІТ В МИСТЕЦТВІ СОЦІАЛІСТИЧНОГО РЕАЛІЗМУ 20 3.1. Проблема визначення соціалістичного реалізму. 21 3.2. Людина і Майбутнє – основні атрибути соціалістичного реалізму. 22 3.3. Герої романів соцреалізму. 24 Висновки 26 Література до питання 27 ...

Грегор Замза Людина чи комаха за романом

Грегор Замза Людина чи комаха за романом...

ЛЮДИНА В ПОШУКАХ СЕНСУ БУТТЯ ВЛАСНОГО ЖИТТЯ

...

Людина в пошуках сенсу буття власного життя

Людина в пошуках сенсу буття власного життя
...

Чого сучасна людина може навчитися у Фауста

Чого сучасна людина може навчитися у Фауста...

Я - людина і це мене багато до чого зобов’язує

Я - людина і це мене багато до чого зобов’язує...

Її величність Людина. Оспівування людини у творах давньогрецької літератури

Її величність Людина. Оспівування людини у творах давньогрецької літератури...

Обґрунтування господарських рішень та оцінка ризиків

1. Якісний аналіз ризиків 3 2. Методи кількісного аналізу ризиків 4 Задача 1 13 Адміністрація театру вирішує, скільки потрібно замовити програмок для вистав. Вартість замовлення 200 грн. плюс 0,3 грн. за штуку. Програмки продаються за 0,6 грн. за штуку, і до того ж дохід від реклами складає додатково 300 грн. Із минулого досвіду відоме відвідування театру: Відвідування, чол. 4 000 4 500 5 000 5 500 6 000 Ймовірність 0,1 0,3 0,3 0,2 0,1 Очікується, що 40% відвідувачів купують програмки. Потрібно побудувати платіжну матрицю доходів і визначити, скільки програмок необхідно замовити театру за допомогою таких критеріїв, як: математичне сподівання, дисперсія, середньоквадратичне відхилення, коефіцієнт варіації. Зробіть висновок щодо кількості програмок, використовуючи критерії Байєса, Вальда, Лапласа, Севіджа і Гурвіца. Якщо людина, яка приймає рішення про випуск продукції має таку шкалу корисностей доходів, то який варіант вона обере? Розрахуйте її премію за ризик. Корисність доходу 0 10 20 35 60 100 Доход, грн. 400 500 600 700 800 900 Задача 2 15 Інвестиційна компанія, що має рівень систематичного ризику - 1,4, бажає впровадити в дію новий інвестиційний проект, рівень систематичного ризику якого - 1,75. Планується, що новий інвестиційний проект у загальній структурі капіталу компанії займе 20%. Безризикова ставка - 9%, середня доходність ринку - 19%. Потрібно визначити якою повинна бути сподівана доходність цієї компанії до і після впровадження нового проекту, якою повинна бути необхідна доходність нового інвестиційного проекту? Побудуйте лінію надійності ринку компанії, про що вона говорить? Список використаних джерел 17 ...

Метод "іронії" (Сократ і К'єркегор)

Вступ 3 1. ІРОНІЯ ЯК ГОЛОВНА ЗБРОЯ ДІАЛЕКТИЧНОГО МЕТОДУ ВЕДЕННЯ СУПЕРЕЧКИ СОКРАТОМ 4 2. ІРОНІЯ ЯК МЕТОД ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНОГО ФІЛОСОФСТВУВАННЯ К’ЄРКЕГОРА 8 Висновки 12 Література 13 Вступ Слово "іронія" асоціюється у сучасної людини з такими же подібними словами, що відносяться до категорії "гумор", "сатира", "сміх". Інформаційний і телевізійний простір сьогодні наповнений працями майстрів гумору, головною зброєю яких є іронія і сатира. Більшою мірою під іронією розуміється вид веселого спілкування між людьми, певний спосіб розваги, розвантаження під час бесіди. Так же трактується поняття "іронія" у слонику – прихована насмішка; глузування, кепкування, глум. Однак, крім розважального призначення у іронії є і глибинна, світоглядна функція, яка була підмічена філософами давніх часів та підтримана сучасними мислителями. Сократ і К’єркегор – це два найбільш величних мислителя всіх часів і народів, які зрозуміли креативну, утворювальну силу іронії, відносилися до неї як до способу знаходження істини, пізнання світу. Висновки Філософське значення сократівської іронії полягає у тому, що вона не визнає нічого остаточного, раз назавжди даного і незмінного. І якщо Сократ сумнівався в своїй мудрості і мудрості інших, то лише тому, що був упевнений, що немає ніякої людської мудрості, яка могла б стати остаточною. Іронія Сократа виключає всякий догматизм, вона направлена проти претензій на "всезнайство", непогрішність і незаперечність. Сократівська іронія взагалі "амбівалентна", двоєдина: з одного боку, вона пов'язана з його "скептицизмом", з тезою про знання ним свого незнання, з іншою – з його майєвтикою, заснованої на упевненості, що людина приховано володіє правильним знанням (знанням "загального") і задача полягає в тому, щоб за допомогою майстерних питань і відповідей витягнути з нього це знання. Сократ, іронізуючи, затверджує – породжує в співбесіднику потребу в самопізнанні і самовдосконаленні. Таким чином, заперечення, супроводжуюче іронію Сократа, не будучи самоціллю, не є позицією нігілізму, що знайшло своє підтвердження в подібних працях К’єркегора. За К’єркегором, іронія не рівнозначна просто жартівливому відношенню до чогось. Іронічний стиль міркування представляється лише формою, в якій вгадується глибоке – часом трагічний або пафосний зміст. Деякі серйозні і навіть фатальні речі, висловлені в легкій формі, можуть призвести на людину не менш сильне враження, чим в серйозному, догматичному стилі. Іронізуюча людина відіграє роль певного бунтівника, того, що прагне принести у світ щось нове, знищуючи старе. Таким чином, діалектика суперечки, в якої використовується іронія (як у Сократа), у К’єркегора перетворюється у діалектику життя, де однією з рушійних сил виступає іронія. ...