|
Система оголошень институт.com.ua допоможе Вам знайти або розмістити оголошення для студентів, пов'язані з освітою в Україні та закордоном, працевлаштуванням для студентів, репетиторством. Також Ви можете розмістити інформацію про послуги у сфері освіти.
|
як не стати лоліпутомВы можете заказать реферат на тему як не стати лоліпутом или найти уже готовые рефераты, которые содержат некоторую информацию по запросу «як не стати лоліпутом»: Порядок створення та реєстрації Товариства з повною відповідальністю Блок 1. Бізнес-план
1. Титульна сторінка 2
2. Зміст 3
3. Резюме 4
4. Галузь, фірма і її послуги 5
5. Дослідження ринку 6
6. Маркетинг-план 8
7. Виробничий план 9
8. Організаційний план 10
9. Оцінка ризиків 10
10. Фінансовий план 13
Блок 2. Установчі документи 1
2.1 Протокол установчих зборів 2
2.2 Установчий договір 5
2.3 Статут підприємства 19
Блок 3. Порядок реєстрації 1
1. Реєстрація у виконкомі 1
1. Стати на облік в управлінні статистики 6
2. Стати на облік у пенсійному фонді 7
4. Зареєструватись як платник ПДВ 7
5. Стати на облік у податковій інспекції району 8
6. Відкрити розрахунковий рахунок у банківській установі 10
7. Зареєструватись в обласному відділі автодору 11
8. Отримати дозвіл на виготовлення печатки в районному чи міському (дозвільному) відділі внутрішніх справ 11
... Чи легко стати шляхетною людиною? За комедією "Міщанин шляхтич" Чи легко стати шляхетною людиною? За комедією "Міщанин шляхтич"... План
1. Чому я вирішила стати юристом 3
2. Предмет юридичної деонтології та її принципи 4
3. Правова етика 9
Література 12
... ЗМІСТ
1. Описати, як стати аудитором в Україні 3
2. Описати основні етапи проведення аудиту. 5
3. Описати процедури, які необхідно виконати при аудиті дебіторської заборгованості та типові помилки її обліку 10
Література 15... План
1. Вступ 3
2. Китай в третьем мире 4
а) Международные организации 4
б) Стосунки з іншим претендентами на лідерство (Індія) 6
3. Китай в регионе 7
а) Ядерна зброя 7
б) Економічний фактор 8
с) Політичні (Комуністична партія) 11
4. Обмеження: що може завадити Китаю стати супердержавою 13
5. Висновок 14
... Основні етапи аудиту. Аудит дебіторської заборгованості 1. Описати, як стати аудитором в Україні 3
2. Описати основні етапи аудиту 13
3. Описати процедури, які необхідно виконати при аудиті дебіторської заборгованості та типові помилки її обліку 17
Список використаної літератури 25... ВСТУП 3
1. Особливості управлінської праці 4
1.1. Управлінська праця як складова управлінської діяльності 4
1.2. Розкриття поняття менеджер 7
1.3. Вимоги запропоновані до менеджера 11
2. Організація роботи менеджера 16
2.1. Функції менеджера в процесі організації його праці 16
2.2. Управлінські ролі менеджера 21
2.3. Вимоги які пред являються до сучасного менеджера 23
3. Лідерство - запорука ефективної організації праці менеджера 26
3.1. Поняття лідерства 26
3.2. Як стати лідером? 28
ВИСНОВКИ 32
Список використаних джерел 34
... Особливості розрахунків в електронних системах типу “клієнт - банк” Що являє собою система Клієнт-Банк 3
Функції Клієнт-Банку 4
Особливості розрахунків в електронних системах типу “клієнт - банк” 5
Переваги та недоліки системи Клієнт-Банк 10
Як стати користувачем Клієнт-Банку 12
Список використаних джерел 14
... Організація соціальної роботи у Франції Вступ 3
1. Загальна характеристика соціальної роботи у Франції. 4
2. Професійні групи соціальної роботи. 6
3. Соціальна робота з молоддю. 10
Висновки 13
Література 14
Вступ
Розвинені західноєвропейські країни уявляють для наших співвітчизників неабиякий інтерес. Стабільність та добробут мешканців цих держав викликає заздрість у наших громадян, бажання будь-якою ціною залучитися до життя в ній. До таких країн, як вважається, відноситься Франція, де існує значно високий рівень життя населення. Однак, навіть і в цій країні не все гаразд з соціальними проблемами, які мають в ній місце. Статистичні дані показують, що рівень безробіття у Франції є однім із найвищих в Європі і складає 10,2%. Це означає, що кожний десятий працездатний француз перебуває поза межами активної суспільно-економічної діяльності. Крім того, Франція є країною, де найбільша кількість літніх людей. Майже одна третина французів – пенсіонери, тобто та категорія населення, яка потребує підвищеної уваги та піклування з боку держави і суспільства. Все це свідчить про необхідність проведення в країні широкомасштабної та багатогалузевої соціальної політики, а соціальна робота в цьому плані повинна стати знаряддям підтримки та допомоги людям, що опинилися в проблемних умовах. Наскільки ефективна соціальна робота у Франції і які її особливості – тема розгляду даної роботи.
Висновки
Соціальна робота у Франції є однім із приоритетних напрямків діяльності держави в області соціального захисту та підтримки населення. Вона має давню історію, а її сучасний стан свідчить про значний прогрес французького суспільства щодо забезпечення загальних прав людини, її соціальної підтримки в будь-яких проблемних моментах життя. Соціальна робота у Франції стосується не тільки найбідніших та найнезахищеніших верств населення, а й всіх, хто має ті чи інші труднощі, викликані дією негативних суспільних чинників.
Основний тягар соціальної роботи у Франції бере на себе держава, яка через розгалужену систему соціальних закладів вирішує економічні, психологічні, медичні, особистісні проблеми клієнтів соціальної роботи. Крім державних установ, вагому допомогу в здійсненні соціальної роботи здійснюють громадські та благодійницькі організації, волонтерська служба.
Особлива увага під час реалізації соціальної роботи приділяється молоді. Вона не тільки сама є об’єктом прискіпливої уваги французької громадськості, а й використовується для проведення більшості заходів в цій сфері. Молодь Франції має непогані можливості набути професію „соціальної кар’єри” та за допомогою цього „стати на ноги”, знайти своє місце в житті.
... Масаж при гіпертонічній хворобі Зміст
Вступ 4
Розділ 1. Вплив масажу на організм. Загальний масаж 6
1.1. Аналітичний огляд літературних джерел із методики масажу 6
1.2. Загальні засади масажу хворих на гіпертонічну хворобу 11
Розділ 2. Методики масажу при гіпертонічній хворобі 16
2.1. Ефективність застосування традиційного масажу при гіпертонічній хворобі 16
2.2. Точковий масаж при гіпертонічній хворобі 20
Розділ 3. Аналізи досліджень 24
3.1. Результати досліджень класичного масажу 24
3.2. Результати досліджень точкового масажу 25
Висновки 27
Список використаної літератури 30
Новизна дослідження – в нашому дослідженні ми намагалися досконально вивчити, проаналізувати та поєднати 2 методики масажу – загальний та східний.
Практичне значення дослідження. Результати дослідження можуть стати корисними при подальшому курсі вивчення масажу, а також для спеціалістів, які вже практикують.
Предметом дослідження курсової роботи є масаж, як лікувальна процедура.
Об’єкт – гіпертонічна хвороба, її стадії та засоби лікування масажем.
Після масажу у хворих виникають позитивні суб'єктивні відчуття, поліпшується самопочуття, зменшуються болі і скутість, з'являється відчуття приємного тепла; в одних випадках наступає бадьорість, в інших — приємна сонливість.
... Закономірності та принципи навчання Вступ 3
1. Закономірності навчання. 4
2. Принципи навчання. 10
Висновки 15
Література 16
Вступ
На розвиток національної системи освіти й виховання впливають небачені в минулому обсяги освітніх обмінів, гуманізація, демократизація і гуманітаризація системи освіти й виховання. Педагогіка має стати теоретико-методологічною і методичною основою національної системи освіти.
Вивчення законів, закономірностей, цілей, принципів, змісту, методів і форм навчання й виховання як підростаючих поколінь, так і дорослих, дослідження найбільш стійких сутнісних зв’язків, відношень між навчанням, вихованням, розвитком та самовдосконаленням особистості – основні завдання педагогіки.
В даній роботі будуть висвітлені теоретичні основи таких важливих понять педагогіки як закономірності й принципи навчання, розглянуті погляди різних науковців на їх сутність, зміст та види.
Висновки
Закони, закономірності та принципи навчання перебувають у діалектичному, змістовному й різноманітному взаємозв’язку і безпосередньо впливають на їх формування, перебіг і виявлення в дидактичному процесі.
Закони навчального процесу, що віддзеркалюють об’єктивні, внутрішні, суттєві й відносно стійкі зв’язки дидактичних явищ, виявляються в його закономірностях.
Конкретні рекомендації дидактичних закономірностей відбиваються в принципах навчання, що визначають стратегію і тактику практичних дій суб’єктів дидактичного процесу.
... Сучасна еліта України – відкрита чи закрита Вступ 3
1. Концепції еліт в світлі визначення їх відкритості 4
2. Характеристики української еліти 7
3. Формування еліти 10
Висновки 15
Література 16
Вступ
Великі надії в Україні з перших років незалежності покладалися на „нову” українську еліту. І саме тому, що вона почала було формуватися переважно як носій національно-культурних ідей і цінностей. За таких обставин потенційно наріжним каменем творення новітньої української держави мала стати тисячоліттями незреалізована національна ідея. Проте, вже сьогодні ми можемо сказати, що такі надії відносно нової української еліти себе не виправдали.
Важливою запорукою прогресивного демократичного розвитку новітньої України є не лише формування власної нової, національно зорієнтованої еліти, але й узгодження дій еліти всередині себе та з іншими суб’єктами політичного процесу в Україні. Власне, від такої узгодженості суттєво залежить не лише результат державотворення, але і єдність, цілісність України як унітарної держави. Розгляд цих питань дозволить правильно зорієнтуватися в тих суспільно-політичних процесах, які тривають сьогодні в державі і суспільстві. Особливо важливим в такому дослідженні є визначення проблеми щодо відкритості чи закритості української еліти.
Висновки
Політична еліта сучасної України не є, як того потребує забезпечення суспільного розвитку країни, позакласовою соціальною групою, що виражає інтерес суспільства в цілому. Це – верхівка панівного класу, що здійснює керівництво суспільством в ім’я підтримки соціальної системи, яка і ставить цей клас у привілейований стан.
На даному етапі розвитку суспільства, українська еліта, скоріш за усе, ще не визначилася з питанням відкритості або закритості. З одного боку, спостерігається значна степінь закритості тієї еліти, яка в даний момент має вищі державні повноваження. З іншого боку, активно тривають процеси формування контреліти, яка здійснює відбір кандидатів безпосередньо з мас, і тим забезпечує широкий зв’язок, відкритість з ними. Прихід до влади контреліти практично змінює весь склад попередніх владних структур, проводить оновлення керівників, лідерів, організаторів всіх рівнів і сфер. Вони, а не хто-небудь інший починають вершити долю України і українців. В цей же час відбувається зародження та формування або нової еліти, або відродження сили попередніх елітних структур.
В першу чергу, від справжньої еліти очікують на шляхетність. Це її принципова ознака. Чесній, благородній та патріотично налаштованої еліті нема чого ховатися від народу. Високі моральні вимоги до людей еліти, самі по собі створять бар’єри для неможливості потрапити туди випадковим людям та тим, що мають низькокорисливі цілі. Для України, стосовно її еліти, це найгостріша проблема. Коли в цілому замислитися про сутнісні параметри і характеристики сучасної української еліти як цілісного феномена, що радикально впливає на життя і долю України, то, на жаль, назвати її меншістю першого ґатунку досить проблематично. Скоріше за усе, це наслідок значної відкритості елітних груп для різного роду кон'юктурщиків, які потрапляють до вищих ешелонів влади під час боротьби за владу. Українська еліта, можна сказати, – не еліта, а нескінченне число спроб стати такою.
... Політичні режими: сутність, типологія, загальна характеристика Вступ 3
1. Поняття й типологія політичних режимів. 4
2. Тоталітарний і авторитарний політичні режими. 7
3. Демократичний політичний режим. 10
Висновки 15
Відповіді на тестові завдання з теми №5 „Політична влада”. 16
Література 20
Вступ
Політичний режим – це характеристика не тільки держави, але й всієї політичної системи. Відносини між людьми з приводу державної влади й відносини людей з державною владою, які формують зміст політичного режиму, розгортаються саме у сфері політичної системи. Оскільки остання є одним із рівнів громадянського суспільства, то корінні соціально-економічні й культурні основи цього суспільства зумовлюють характер держави не безпосередньо, а втілюючись в особливостях політичного режиму.
Сучасний політичний режим України визначити важко. Він поєднує в себе певні елементи всіх видів відомих на цей час режимів і не може бути тлумачним однозначно. Тим більш, що його формування відбувається в умовах гострої економічної, політичної і соціальної кризи, перебудови українського суспільства, переходу на нові принципи політичного і суспільно-економічного життя.
Дослідження сутності, типології політичного режиму як явища політичного життя, корисно тим, що дозволяє оцінити становлення політичної сфери в Україні, з неупереджених наукових позицій визначити процеси, які сьогодні відбуваються в суспільстві. Такі дані можуть стати головним знаряддям подолання кризи, налагодження в країні життя за вищими світовими стандартами.
... Вступ 3
1. МІСЦЕ КИТАЮ В ПЛАНЕТАРНОМУ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНОМУ ПРОЦЕСІ 4
2. ЕКОНОМІКА КИТАЮ В СВІТЛІ ГЛОБАЛІЗАЦІІЇ 8
3. ГЛОБАЛІЗАЦІЙНІ ЗАГРОЗИ КИТАЮ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ СФЕРІ 14
Висновки 18
Література 19
Вступ
Минуле ХХ століття продемонструвало людству зародження та становлення глобалізаційного процесу: могутність наднаціональних військово-політичних блоків (ОВД та НАТО), можливості коаліцій правлячих груп ("Велика сімка"), континентальних та регіональних об’єднань (ЄС, Ліга арабських держав, Організація африканської єдності, Організація Ісламська Конференція тощо), всесвітніх міжнародних організацій (ООН, ЮНЕСКО, ОБСЄ, МВФ, МБРР, ОПЕК тощо). Наприкінці століття визначилась тенденція до формування "всесвітнього уряду": деякі міжнародні організації почали виконувати важливі економічні та політичні інтеграційні функції (ЄС - Європарламент, Інтерпол, Меркосур тощо).
Традиційно глобалізаційні процеси пов'язуються з діяльністю в основному США і країн Європи. Значно менше згадуються інші країни світу, в тому числі і Китай. Однак події останньої Олімпіади в Пекіні привернули увагу світової спільноти потужними виступами антиглобалістів та акціями протесту членів тибетських угрупувань проти імперської політики китайського уряду. Це змушує замислитися над питаннями: "А яку роль займає Китай в сучасних соціально-політичних, економічних та культурних процесах, що тривають на планеті? Яке відношення Китаю до глобалізації, яка стала об’єктивним явищем дійсності?"
Про ці й інші питання розмірковують політологи, історики, соціологи, економісти. Деякі з них присвятили свої праці особливостям китайського шляху розвитку, участі КНР в глобалізаційних процесах, про що й піде мова в даній роботі.
Висновки
З середини першого десятиліття нинішнього століття вважається, що Китай перетворився на могутній полюс світової економіки і тепер націлюється на лідерство в світовій політиці. З цього часу в зовнішній політиці Пекіна з'явилися нові орієнтири – він прагне стати не менш впливовим учасником геостратегії, ніж США.
Як вважають експерти, Китай прагне до політичного лідерства не з метою нав'язати миру комуністичну адміністративно-розподільну суспільну модель. Його задача полягає в тому, щоб стати рівним для країн, що виконують ключову роль в створенні нового світопорядку, і продемонструвати світу свою готовність нести відповідальність за планетарний розвиток. Основою домагань на лідерство служить інтеграція економіки Китаю в світову економіку на ринкових принципах.
Особливостями геополітики, геостратегії та геоекономіки сучасної китайської держави є те, що Китай усе більше стає геополітичним, геоекономічним, геостратегічним і геоінформаційним стрижнем, навколо якого утворюється чисельна азіатська громада. Нині вже сформувалися передумови для створення чітко визначеного блокового утворення на чолі з КНР, куди входять чітко визначені прихильники китайського геополітичного напряму, яке має чітко виразний антиамериканський характер.
Глобалізаційні процеси в області економіки надали для Китаю подвійного ефекту. З одного боку вони обумовили розв’язання численних економічних проблем, сприяли розвитку в господарстві країни ринкових механізмів. З іншого боку, вони посилили проблему безробіття, послабили дію соціального захисту для населення. Крім того, значним чином зросла небезпека залежності від світових фінансово-економічних криз.
... 1. Робочі документи аудитора. 3
2. Міжнародні нормативи аудиту. 9
3. Тести. 14
2) Вашого знайомого спіткала невдача: не вдалося скласти іспит для отримання сертифіката аудитора. Чи доведеться йому забути про свою мрію стати аудитором?
10) Хто здійснює керівництво Аудиторської палати України:
14) Аудиторські фірми починають свою діяльність:
20) Із наведених аргументів говорять на користь проведення
аудиту малого підприємства:
25) Правильно встановлює завдання зовнішнього аудиту:
31) Фізична особа (громадянин України):
41) Документальний аналіз інвентаризаційної відомості є методом
51) Аудиторський ризик - це:
59) Тести контролю здійснюються для отримання аудиторських даних
про ефективність:
4. Ситуативне завдання. 16
Завдання. Розгляньте наведені ситуації і вкажіть, чи порушуються принципи професійної етики. Якщо так, то які саме.
Ситуація 1. Аудитор фірми "Поділля-Аудит", що здійснював перевірку AT "Корпус", в минулому році надав інформацію про результати перевірки аудитору фірми "Аудит-Плюс", що здійснює перевірку акціонерного товариства в цьому році без згоди на це клієнта.
Ситуація 2. Аудиторська фірма придбала канцтовари на правах дилера.
Ситуація 3. Аудитор вимагав надання йому інформації, що складає комерційну таємницю підприємства, посилаючись на те, що інакше не зможе скласти об'єктивний висновок.
Ситуація 4. Аудиторська фірма призначила проводити аудит основних засобів на підприємстві "Норд" аудитора, який до цього часу самостійно не здійснював аудит і не був стажистом у інших аудиторів.
Список літератури. 18
... 1. Визначення філософії. 2. Теорія пізнання. 3. Види суджень 1. ВИЗНАЧЕННЯ ФІЛОСОФІЇ 3
2. ТЕОРІЯ ПІЗНАННЯ. 9
3. ВИДИ СУДЖЕНЬ 14
Висновки 17
Література 18
Висновки
Всі питання даної роботи поєднані однією темою – пізнання світу. Філософія спрямована на пізнання найбільш загального, “сутнісного і вічного”, дає змогу розкривати закономірні зв’язки, вловлювати закони Всесвіту. Філософія, як різновид суспільної свідомості, є формою відображення дійсності у свідомості людини. Філософія будь-яка, незалежно від її спрямування і сутності – це форма пізнання, пошук істини, спроба проникнути у світ речей, ідей і явищ.
Людина як суб’єкт пізнання володіє свідомістю та самосвідомістю. Свідомість є внутрішнім світом відчуттів, думок, ідей і інших духовних феноменів, які безпосередньо не сприймаються органами чуття і принципово не можуть стати об'єктами наочно-практичної діяльності будь-кого з людей. Самосвідомість – виділення людиною себе з об'єктивного світу, усвідомлення і оцінка свого відношення до світу, себе як особи, своїх вчинків, дій, думок і відчуттів, бажань і інтересів.
Судження, які досліджує наука логіка, є формою мислення людини. Мислення, в свою чергу – це розумова, інтелектуальна діяльність, процес відображення дійсності в мозку суб’єкту. Судження є більш складною, ніж поняття, формою мислення – воно складається щонайменше з двох понять – суб'єкта і предиката, формуючи висловлювання щодо існування предмета як такого, наявності чи відсутності в нього певних якостей, взаємин між іншими предметами. За допомогою суджень людина пізнає дійсність в процесі мислення.
... Порівняльна характеристика моральних орієнтирів середньовіччя та доби відродження Вступ 3
1. СЕРЕДНЬОВІЧНІ МОРАЛЬНІ ОРІЄНТИРИ. 4
2. ГЕНЕТИЧНИЙ ЗВ'ЯЗОК І РОЗБІЖНОСТІ МОРАЛЬНИХ ОРІЄНТИРІВ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ І ВІДРОДЖЕННЯ 8
Висновки 12
Література 13
Вступ
Етика сама по собі, є однією з якнайдавніших філософських дисциплін, об'єктом вивчення якої служать мораль і моральність. З трьохсотих років до н.е., коли етику вперше позначили як особливу область дослідження, до сьогоднішніх днів інтерес до її осмислення не слабшає. У різний час до проблем етики зверталися такі філософи, як Арістотель, Августин, Тома Аквінський, Спіноза, Кант, Маркс та інші.
Середньовіччя і наступна за ним доба Відродження з точки зору моралі мають особливий інтерес. Розвиваючись після краху античного світу, вони є перехідним містком між ним і сучасністю. Разом з тим етичні погляди тих часів відрізняються між собою. Спробі виявити різницю між ними і присвячена надана робота.
Висновки
Про моральні орієнтири суспільства в часи Середньовіччя і Відродження ми можемо скласти думку лише по філософським працям, творам мистецтва, які були на той час невеликим за масштабом явищем, та не могли стати надбанням широких мас. Чи змінилися моральні орієнтири більшості людей в епоху переходу від Середньовіччя до Відродження, сказати однозначно не можна. Але світогляд окремих мислителів, митців, безперечно, мав значні розбіжності в порівнянні з своїми попередниками.
Дуже сильною залишалася в добу Відродження християнська етика і мораль. Мало того, практично до наших днів, вона залишається провідною духовною настановою для значної кількості населення. Християнська релігія на сьогоднішній день є однією з світових релігій, яка не зважаючи на певні перепони з боку світського суспільства, продовжує впроваджувати в життя людей Божі моральні заповіді.
Спірним залишається й питання доцільності моральної свободи особистості і її вседозволеності, яку почали сповідували у часи Відродження.
... Психологічна служба в організації Вступ 3
1. СУТНІСТЬ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ РОЗВИТКУ 4
2. СТРУКТУРА ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ ОРГАНІЗАЦІЇ. ПОВНОВАЖЕННЯ ТА ОБОВЯЗКИ ЇЇ ПІДРОЗДІЛІВ 6
3. ДОСВІД РОБОТИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ В СИСТЕМІ ОСВІТИ УКРАЇНИ 10
Висновки 12
Література 13
Вступ
Створення психологічних служб стало нагальною потребою часу. В западних країнах подібні органи працюють вже давно. Вони стали буденним явищем на заводах, фабриках, приватних підприємствах, державних установах. Їх структура, завдання і функції є різними в кожному окремому випадку. На даний час немає якихось типових структур, які можна використовувати за обов'язковий взірець. Як правило, при створенні такої служби використовується успішний досвід певної фірми або організації з урахуванням завдань, які необхідно вирішувати з її допомогою.
Якщо вивчити структури багатьох таких служб, то можна відпрацювати певну узагальнену, тобто інтегральну структуру психологічної служби організації, яку можна використовувати як типову при створенні відповідної служби на будь-якому підприємстві.
В даній роботі розглянута подібна структура, яка враховує багато аспектів психологічного забезпечення діяльності організації.
Висновки
Таким чином, вищевказана структура психологічної служби здатна охопити практично всі моменти повсякденної діяльності організації та стати головним інструментом в налагодженні дієвої, ефективної атмосфери на виробництві, що, в свою чергу, потягне за собою підвищення і інших економічних показників підприємства.
При відпрацюванні даної структури враховувалися моменти, що пов'язані тільки з людським фактором на виробництві. Може мати місце і інші варіанти структур психологічної служби. На мою думку, буде дуже ефективною структура, яка б включала в себе також відділення маркетингових досліджень, просування товару на ринку з урахуванням психології покупця, споживача. Але це прерогатива кампаній великого бізнеса, промислових гігантів і не стосується, наприклад, організацій, які не займаються ніяким бізнесом (державні структури, благодійні організації і т.п.).
Чисельність психологів повинна визначатися, по-перше, кількістю працівників в організації, а по-друге, – завданнями, які є приорітетними для даної установи.
... Специфіка соціально-педагогічної діяльності в спеціалізованих закладах для дітей-правопорушників Вступ 3
1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИХОВАННЯ В СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ЗАКЛАДАХ 5
1.1. Врахування загально-теоретичних основ виховання в соціально-педагогічної діяльності з дітьми-правопорушниками 5
1.2. Перевиховання – основний напрямок соціально-педагогічної діяльності в спеціалізованих закладах для дітей-правопорушників 11
1.3. Соціальний педагог-психолог як важливий елемент соціально-педагогічної системи спеціалізованого закладу 13
2. ПСИХОЛОГІЧНА РОБОТА З ДІТЬМИ-ПОРУШНИКАМИ ЯК ВИД СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 15
2.1. Діти-порушники – результат педагогічного недбальства дорослих 15
2.2. Врахування особливостей девіантної поведінки в соціально-педагогічній діяльності спеціальних закладів 18
2.3. Причини виникнення і форми прояву девіантної поведінки 22
2.4. Агресивні прояви девіантних підлітків. 25
2.5. Креативність як спосіб подолання відхиленої поведінки 28
3. ПРАКТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ МІЖ АГРЕСИВНІСТЮ ДІТЕЙ-ПРАВОПОРУШНИКІВ І ЇХ КРЕАТИВНОСТЮ 32
3.1. Зміст і організація емпіричного дослідження. 32
3.2 Результати емпіричного дослідження. 34
3.3 Інтерпретація результатів. 37
Висновки 38
Література 39
Вступ
На жаль, економічна та соціальна криза, що на сьогоднішній день охопила українську державу, продовжує мати тенденцію до подальшого свого поглиблен-ня. На цьому фоні поширюється різного роду негативні соціальні явища: безро-біття, бідність, деградація населення, злочинність. Особливо бентежить суспільс-тво дитяча злочинність.
З року в рік зростає кількість покинутих дітей або тих, хто сам пішов з до-му. Ця категорія становиться одним із основних джерел для поповнення криміна-льного світу. Дітей або втягують в злочинні угрупування, або вони самі станов-ляться на шлях порушення закону.
Держава передбачає певну систему роботи для локалізації, нейтралізації та ліквідації такого негативного явища як дитяча злочинність та безпритульність. Спеціалізовані установи та виховні заклади є елементами такої системи. Голов-ною їх функцією є навчання та виховання дітей, що встали на шлях порушення закону, ресоціалізація дитини-правопорушника.
Разом з тим, основною проблемою всіх цих закладів є низька ефективність їх роботи, слабкий кінцевий результат. Діти-правопорушники, а особливо ті, що мають багаторічний кримінальний досвід, важко піддаються виховному впливу та не стають на шлях виправлення. Враховуючи цей факт, будь-яке дослідження по-зитивних тенденцій в покращенні соціально-педагогічної діяльності в спеціалізо-ваних закладах потребує глибокого та досконального вивчення. Вдосконаленню виховної роботи повинна приділятися постійна увага не тільки науковців, педаго-гів, а й суспільства в цілому.
Моя робота присвячена вивченню особливостей виховного процесу в таких закладах. Предметом дослідження є такий психологічний аспект соціально-педагогічної діяльності з дітьми-правопорушниками як діагностування та корегу-вання девіантної поведінки дітей-правопорушників. Вивчення психологічних осо-бливостей дітей проводилося на групі дітей віком 14 років загальноосвітньої шко-ли соціальної орієнтації в кількості 15 чоловік.
Основною гіпотезою при цьому виступало допущення про зв’язок девіант-ної поведінки, зокрема агресивності, з прагненням особистості до творчості: роз-виток творчих нахилів у дітей з відхиленою поведінкою значно знижує рівень аг-ресивності підлітка та в цілому позитивно впливає на мотиваційну сферу особис-тості.
Метою роботи стало: виявити вищевказаний зв’язок та підтвердити можли-вість позитивного виховного впливу на дітей-правопорушників шляхом розвитку їх творчих нахилів. Завдання, які ставилися для досягнення цієї мети, були такі:
- узагальнити теоретичну базу виховного впливу на дітей-правопорушників;
- дати оцінку значення психологічної роботи в соціально-педагогічній дія-льності з такими дітьми;
- проаналізувати фактори, які впливають на девіантна поведінку підлітків;
- встановити зв’язок між агресивністю підлітків та їх прагненням до реалі-зації творчих нахилів;
- надати рекомендації щодо практичного використання результатів психо-логічного дослідження у соціально-педагогічної діяльності з дітьми-правопорушниками.
Методи, які використовувалися при проведенні дослідження: метод аналізу літератури, метод тестування – hand-тест та тест креативності Торранса; контент-аналіз, метод рангової кореляції - коефіцієнт рангової кореляції rs Спірмана).
Актуальність роботи викликана нагальною необхідністю вдосконалювати форми та методи навчання і виховання підлітків, які утримуються в спеціалізова-них закладах України.
Її новизна полягає в спробі більш конкретно застосувати прийоми та методи психологічної роботи до проблем виховання в спеціалізованих закладах.
Висновки
Проведене дослідження показало, що в роботі з дітьми-правопорушниками, які, як правило, відносяться до груп підлітків з високим ступенем занедбаності, є певні ресурси впливу на позитивне формування їх мотивації, а значить, і поведін-ки. Психодіагностичні тести, які були проведені з групою таких дітей, показали, що значний вплив на девіантну поведінку здійснює розвиток креативних здібнос-тей учнів. Чим інтенсивніше розвиваються креативні здібності, тим менш прояв-ляються такі риси відхильної поведінки як агресія, підвищена збудженість.
В спеціалізованих закладах для дітей-правопорушників повинні бути ство-рені усі умови для проведення психодіагностичної та психокорекційної роботи, яка може стати основою соціально-педагогічної діяльності колективу подібного закладу. Урахування потреби будь-якої людини в реалізації своїх творчих нахилів повинно стати головним напрямком соціально-педагогічної діяльності виховате-лів.
Разом з тим, діяльність педагогічного колективу закладу повинна створити максимально можливі умови для задоволення біологічно важливих потреб підліт-ків, від яких буде залежати успішність їх подальшої діяльності по перевихованню дітей-правопорушників.
Головною умовою проведення виховної роботи є гуманне, турботливе від-ношення до дітей, які прибули в заклад для перевиховання. Особливо це стосу-ється проведення психологічної допомоги та корекції поведінки. Дотримання за-гальних принципів виховання, які базуються на людяному ставленні до своїх ви-хованців повинно стати нагальною потребою соціально-педагогічної діяльності в закладі.
Формування позитивної мотиваційної сфери пов’язано з діяльністю всього педагогічного колективу закладу. Психологічні заходи повинні не тільки форму-вати нові властивості особистості дитини, а й закріплювати те позитивне, що має місце в духовній сфері підлітка.
... Система європейської вищої освіти (Франція, Англія, Німеччина). Вступ 3
1. Німеччина та її система вищої освіти 4
2. Система вищої освіти у Великобританії 7
3. Французька вища освіта 11
Висновки 13
Література 14
Вступ
Україна переживає сьогодні не найкращі часи. Кризові явища, які є достатньо відчутними в області політики, економіки, соціальної сфери, не обійшли і освіту. Виходячи з цього, становиться зрозумілим актуальність остаточного визначення моделей подальшого розвитку як усього українського суспільства, так і окремих частин суспільної сфери: культури, науки, освіти, а на їх базі – економіки та державного управління. Підготовка майбутніх високопрофесійних діячів в усіх галузях народного господарства та управління давно вже є нагальною проблемою часу.
Система освіти за кордоном, а зокрема – вищої освіти, може стати тим орієнтиром, який допоможе реорганізувати та налагодити в себе ефективну та безкризову систему підготовки висококваліфікованих кадрів. Найбільш гідними для розгляду вбачаються освітні моделі, які існують в передових та економічно розвинутих країнах Європи – Німеччині, Великобританії, Франції.
Висновки
Освітянські системи Німеччини, Франції, Великобританії не є однорідними та сувороструктурованими моделями. Студенти в цих країнах мають декілька варіантів отримання вищої освіти відповідно до своїх життєвих цілей, можливостей та здібностей. Найбільші відмінності між вищими навчальними закладами існують у Великобританії, де розбіжності між різними типами і формами навчання є достатньо помітними. Найбільш чітка та однорідна система освіти характерна для Німеччини.
Для всіх трьох країн спостерігається загальна тенденція розділення вищої освіти на декілька напрямків. Перша – отримання всебічної (академічної) освіти. Друга отримання широкої освіти відповідного напряму (гуманітарного або технічного). Третє – одержання поглибленої освіти відповідного вузько спеціалізованого напряму. В усіх трьох країнах існує можливість безперервної освіти, постійного підвищення свого кваліфікаційного рівня.
Значною в цих країнах є державна підтримка освіти, яка в них є основним видом забезпечення навчального процесу. Приватний сектор складає не дуже велику частину від загального числа закладів і стосується підготовки, в основному, спеціалістів в області бізнесу.
... Самооцінка учнів та її виховне значення Вступ 3
1. САМООЦІНКА ЯК СКЛАДОВА СТРУКТУРИ ОСОБИСТОСТІ 4
2. РІВНІ, ВИДИ САМООЦІНКИ. ЇЇ РОЗВИТОК 7
3. ВИХОВНЕ ЗНАЧЕННЯ САМООЦІНКИ 12
Висновки 16
Література 17
Вступ
На сучасному етапі розвитку школи, яка є головною інституцією в навчанні та вихованні молодого покоління, гостро постає проблема формування особистості учня. Відсутність єдиної та загальноприйнятої ідеології в нашому суспільстві, плюралістичність думок щодо поглядів на розвиток держави, науки, економіки, мови сприяє тому, що значним чином послабляються зовнішні фактори виховання молодої людини, зокрема національно-патріотичні. В цих умовах значне місце починають відігравати внутрішні ресурси виховання, які залежать від якостей та певних властивості особистості та можуть стати важелями впливу в ході педагогічного впливу на учня.
Одним із таких проявів психічного світу людського індивіда є самооцінка. Кожна людина схильна до самооцінки, крім того, самооцінювання, на думку науковців, є її внутрішньою потребою. Звідти випливає беззаперечна участь самооцінки в виховному процесі. Тому це явище психічного світу людини необхідно піддавати ретельному науковому аналізу та вивченню її властивостей, законів існування та функціонування.
Висновки
Самооцінка – є провідним компонентом в структурі свідомості. Вона як певна якість особистості виражається в здатності людини оцінювати результати власної діяльності та поведінки, а також свої психічні риси та якості, які в цій діяльності та поведінці проявляються.
Питання становлення самооцінки, її формування в молоді є важливими для соціальної педагогіки, для психології та педагогіки передусім, оскільки за ними – визначення розвитку особистості майбутнього громадянина, члена суспільства. Саме тому до них привернута пильна увага психологів, спеціалістів педагогічних дисциплін.
В справі виховання важливим є те, що від самооцінки людини залежить характер його спілкування, відносини з ровесниками, формування та розвиток життєвих орієнтирів. Правильна самооцінка дає йому моральне задоволення. Самооцінка, особливо здібностей та можливостей особистості, виражає певний рівень зазіхань, який визначається як рівні завдань, які особистість ставить перед собою та до виконання яких вважає себе здатним.
... Педагогічна ефективність технічних засобів навчання Зміст
Вступ 3
Розділ 1. Аналіз методичної літератури 5
1.1. Педагогічна технологія як дидактична категорія 5
1.2. Характеристика поняття „педагогічна технологія” 7
Розділ 2. Методи педагогічного дослідення 13
2.1. Інноваційні технології суб'єктної самореалізації учнів в освітньому процесі 13
2.2. Впровадження технологій суб’єктної самореалізації 17
Розділ 3. Педагогічна ефективність технічних засобів навчання на уроках біології 21
3.1. Вживання комп'ютера на уроках біології 21
3.2 Методика використання технічних засобів навчання на уроках біології (на прикладі розробки уроків) 22
3.3. Використовування проектної технології в школі 27
3.4. Вживання технологій Відкритої освіти "Критичне мислення в процесі читання і листа" і "Дебати" на уроках біології" 32
Висновок 36
Список використаної літератури 38
Основна мета: підготовка людини до активної діяльності в різних сферах економічного, культурного і політичного життя суспільства, людини, що уміє думати самостійно і вирішувати різноманітні проблеми, володіючого критичним і творчим мисленням.
Задачі: створення умов для розвитку уміння школярів вчитися на власному досвіді і досвіді інших, що навчаються в процесі розробки учбового проекту; створення умов, що дозволяють учню самостійно відкривати єство речей, що вивчаються, і тим самим розвиватися.
Наукова новизна полягають в навчанні на активній основі, через доцільну діяльність учня, погодившися з його особистим інтересом саме в цьому знанні.
Практична значущість: в результаті роботи над проектом учень відчуває власну зацікавленість в знаннях, які можуть і повинні стати в нагоді йому в житті, що придбавалися, він самостійно вирішує проблему, застосувавши необхідні знання часом з різних областей.
Гіпотеза: ми припускаємо, що учні, беручи участь в проектній діяльності
- набудуть навичок самостійного мислення
- навчаться знаходити і вирішувати проблеми
- навчаться прогнозувати результати і можливі наслідки різних варіантів рішення проблеми
- одержать навики встановлення причинно-наслідкових зв'язків
- зможуть гнучко адаптуватися в змінних життєвих ситуаціях, і впродовж всього життя матимуть нагоду знайти в ній своє місце
- будуть комунікабельними і контактними.
... Система консультування, інтерв’ювання в здійсненні принципу активізації в соціальній роботі Вступ 3
1. КОНСУЛЬТУВАННЯ ТА ІНТЕРВ’ЮВАННЯ ЯК МЕТОДИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ 4
2. РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПУ АКТИВІЗАЦІЇ ПРИ ВИКОРИСТАННІ МЕТОДІВ КОНСУЛЬТУВАННЯ ТА ІНТЕРВ'Ю 9
Висновки 15
Література 16
Вступ
Активна, творча природа людини по-різному інтерпретується і враховується в різних моделях теорії і практичної організації соціальної роботи. Особливо важливим для розуміння людини як цілісній особі став розвиток гуманістичної психології К. Роджерса, А. Маслоу, В. Франка та ін. Всі способи пізнання повинні бути використані при систематичному цілісному різносторонньому вивченні соціокультурних феноменів, і, раніше всієї людини – як невід'ємної частини того культурного середовища, соціокультурної традиції, що обумовлює його розвиток і характерні для нього проблеми.
В ході проведення соціальної роботи підмічено, що людина отримує найбільший ефект від допомоги соціальних працівників, тоді, коли сама намагається прийняти участь в таких заходах. Самодопомога, прагнення до певної цілі є характерними ознаками соціального "оздоровлення" людини. Мета соціальної роботи повинна полягати у пошуку подібних методів, які не залишають людину байдужою, виривають її з обіймів самотності, замкненості, відчаю. В цьому плані достатньо ефективними виступають такі методи соціальної роботи як інтерв’ювання та консультування, які й будуть розглянуті у цієї роботі.
Висновки
Перед практикою соціальної роботи сьогодні стоїть серйозна задача використовування різних технічних прийомів, технологій дії на клієнтів, потребуючих в допомозі. Це один з основних напрямів інтеграції психології і соціальної роботи. Активний характер соціальної політики передбачає насамперед діяльність її суб’єктів, спрямовану на створення умов для найповнішої реалізації соціального потенціалу людини й суспільства, сутнісних сил особистості у процесі соціального розвитку.
Нині особливо важливим напрямком здійснення активної соціальної політики є діяльність, спрямована на утвердження соціальної стабільності суспільства, в основі якої лежить надійна соціальна безпека людини, її добробут, соціальна захищеність. У цьому зв’язку вищими пріоритетами активної соціальної політики мають стати дійова система заходів, спрямована на стимулювання людського потенціалу.
Одними з методів, які застосовуються сьогодні в соціальній роботі та спрямовані на реалізацію принципу активізації є система цілеспрямованого консультування та інтерв'ювання. В них існує найбільше можливостей для розкриття внутрішнього потенціалу людини, його власної самокорекції й самодопомоги.
... Особливості сучасного політичного режиму України Вступ 3
1. РЕЖИМ ПАРЛАМЕНТСЬКО-ПРЕЗИДЕНТСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ: ТЕНДЕНЦІЇ І СУПЕРЕЧНОСТІ В СИСТЕМІ ВЛАДИ 4
2."ДВОВЛАДДЯ" ЯК ОСОБЛИВІСТЬ ПОЛІТИЧНОГО РЕЖИМУ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ 8
3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТА СТАБІЛІЗАЦІЇ ПОЛІТИЧНОГО РЕЖИМУ 14
Висновки 20
Література 21
Вступ
Політичний режим – це характеристика не тільки держави, але й всієї політичної системи. Відносини між людьми з приводу державної влади й відносини людей з державною владою, які формують зміст політичного режиму, розгортаються саме у сфері політичної системи. Оскільки остання є одним із рівнів громадянського суспільства, то корінні соціально-економічні й культурні основи цього суспільства зумовлюють характер держави не безпосередньо, а втілюючись в особливостях політичного режиму.
Сучасний політичний режим України визначити важко. Він поєднує в себе певні елементи всіх видів відомих на цей час режимів і не може бути тлумачним однозначно. Тим більш, що його формування відбувається в умовах гострої економічної, політичної і соціальної кризи, перебудови українського суспільства, переходу на нові принципи політичного і суспільно-економічного життя.
Дослідження політичного режиму України корисно тим, що дозволяє з неупереджених, наукових позицій оцінити процеси, які сьогодні відбуваються в суспільстві. Такі дані можуть стати головним знаряддям подолання кризи, налагодження в країні життя за вищими світовими стандартами.
Висновки
В сучасній Україні існує і специфічний "змішаний" політичний режим, в якому поєднуються ознаки всіх основних чистих різновидів політичних режимів: демократичного, авторитарного, автократичного, диктаторського, тоталітарного, анархічного, охлократичного. Передбачити направлення подальшої еволюції політичного режиму сучасної України досить складно, тому що характер еволюції залежить від надто величезної кількості факторів, і внутрішніх, і зовнішніх.
В Україні, де поряд з сильними традиціями інтернаціональної єдності народів існують історичні активні націоналістичні і сепаратистські сили, процес становлення і розвитку політичної системи і політичного режиму ринкової держави набуває ряду специфічних особливостей, а діяльність різноманітних політичних структур і рухів насторожує маси, змушує їх ревно оберігати вже надбані політичні цінності. В таких умовах політичні лідери в Україні використовують політичну ситуацію і розгортують діяльність по створенню такої системи суспільних політичних відносин, що сприймалася б з розумінням народом і його посланцями в представницьких органах влади.
В сучасних умовах в Україні здійснюється процес передачі влади на місцях органам самоврядування, а всередині їх – розмежовування законодавчих і виконавчих органів, йде пошук найоптимальніших структур з урахуванням досвіду інших країн.
... Сучасний стан податкової системи в Україні і тенденції розвитку Вступ 3
РОЗДІЛ 1. СТАНОВЛЕННЯ ТА СУЧАСНИЙ СТАН ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ 4
1.1. Історичні етапи становлення податкової системи України 4
1.2. Сутність податкової системи та принципи оподаткування 8
1.3. Структура податкової системи України: загальнодержавні та місцеві податки 10
РОЗДІЛ 2. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ 14
2.1.Реформування податкової системи України 14
2.2. Результати реформ 16
Висновки 20
Література 21
Вступ
Податки в економічному житті будь-якої держави є одним із головних знарядь впровадження внутрішньої політики, формування стабільної, міцної економіки, забезпечення прогресивного суспільно-політичного розвитку. Наявна нині в Україні податкова система почала формуватися на початку 90-х років минулого століття і з того часу багато в чому скопіювала системи оподаткування розвинутих країн світу. Втім запозичення чужого досвіду заможних країн без достатнього урахування специфіки своєї економіки обернулося економічним пригніченням виробничої сфери, зростанням цін, втратами дохідної частини бюджету. На нинішньому етапі відродження національної економіки назріла потреба у реформуванні податкової системи, створенні цілісного, стабільного та раціонального податкового законодавства.
Висновки
Створення податкової системи – це і наукова, і практична проблема, основою вивчення якої є глобальний аналіз господарського життя в державі, доходів населення, бюджету сім’ї, підприємницьких структур. Податки є ефективним знаряддям реалізації державної політики з питань економіки і соціального розвитку, але з іншого боку – податки є дуже небезпечною зброєю в розпорядженні держави, оскільки без наукової основи, розумних підрахунків податки можуть затримувати економічний розвиток держави. Отже, податкова політика держави повинна постійно базуватися на обґрунтованих висновках про вплив податкової системи на результати господарської діяльності підприємств, організацію, обсяги, напрямки і характер інвестування, розмір і структуру фонду споживання, галузеву і територіальну структуру економіки.
Розбалансованість, відсутність системності в реформуванні податків сьогодні сприяє гальмуванню у вдосконаленні податкової системи. Реформа, яка вже розпочалася, має торкнутися всієї системи податків і будуватися на засадах фіскальної достатності, обов’язковості, спиратися на єдину спрощену законодавчу базу оподаткування. Пріоритетними напрямками податкової реформи мають стати: запровадження таких законодавчих норм, які стимулювали б інвестиційну активність, наукові дослідження та розробки зменшення податкового навантаження на переробні галузі та сферу послуг, стимулювання експорту товарів, які не являються сировиною. При цьому дуже важливо запровадити Податковий кодекс та створити такі умови, за яких сплачувати податки було б вигідно й не доводилось би застосовувати адміністративні методи.
... ЗМІСТ
ВСТУП 3
1. КОМУНІКАТИВНІ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ: ВИЗНАЧЕННЯ, СХОЖІСТЬ І ВІДМІННІСТЬ 4
2. СОЦІАЛЬНА ПРИРОДА ТА ІСТОРИЧНА ОБУМОВЛЕНІСТЬ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ 7
3. КОНЦЕПЦІЯ ЕВОЛЮЦІЇ КОМУНІКАТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ Г. МАКЛЮЕНА 10
ВИСНОВКИ 14
Список використаної літератури 15
ВСТУП
У наш час стрімкого розвитку промислових технологій сфера спілкування людини нібито відсувається на другий план. Пріоритет надається технічним наукам, цифровим технологіям, за якими вбачається велике майбутнє. При цьому забувається, що розвиток науки і техніки проходить в суспільстві, а процес його виробництва здійснюється людьми. Тому однією із сфер дослідження соціології – науки про суспільство – повинно стати дослідження функціонування соціуму в епоху сучасної науково-технічної революції.
Одними із головних проблем сьогодення є переробка і передача інформації, обсяги якої неухильно збільшуються з вражаючою швидкістю. Людина, як така, вже не здатна самостійно переробити всі наукові дані, що з'являються, а змушена залучити на допомогу технічні засоби. Тому особливу увагу необхідно зосередити на тому, як відбуваються комунікативні й інформаційні процеси, від яких залежить ефективність спілкування у сучасному суспільстві.
ВИСНОВКИ
Масова комунікація – це масовий процес виробництва інформації, її передачі засобами преси, радіо, телебачення здійснюваних за допомогою технічних засобів. Масова комунікація є невід'ємною частиною сучасного суспільства, його економіки, політики, культури і охоплює міжнародні, міжгpупові і міжіндивідні відносини. Своєрідна революція засобів масової комунікації (Інтернет) надає зростаючу дію як на матеріально-виробничу, так і на соціально-політичну, культурно-ідеологічну області життя всього людства і кожної окремої людини. Масова комунікація має пряме відношення до всіх цих проблем і сама може розглядатися як одна з найважливіших глобальних проблем.
Серед найбільш важливих проблем масової комунікації дослідники все частіше називають можливості інформації в частині дії її на масову свідомість. Розвиток масово-комунікативних процесів сприяє за великим рахунком розвитку всієї цивілізації. Без спілкування людство розвиватися не зможе, причому мир і спілкування складають єдине ціле, одне неодмінно має на увазі інше.
Масова комунікація невід'ємна від поняття "інформація". Сутність будь-якої комунікації в суспільстві є передача і прийом інформації, що потім використовується в інтересах як окремої людини, так і груп, спільнот. Сьогодні відбувається переосмислення значення і сутності цих процесів у житті суспільства, знаходяться нові аспекти розгляду, які враховують не тільки технічний або кількісний бік цих феноменів, а й гуманітарну складову, яка обумовлює майбутнє людства, визначає його перспективи.
... Предмет соціології та її методи Вступ 3
1. Шлях становлення сучасного розуміння предмету соціології. Співвідношення предмету і об’єкту соціології 4
2. Проблеми становлення сучасного предмету соціології 8
3. Спроби конкретизації предмета соціології. Практика його структуризації 11
Висновки 14
Література 15
Вступ
Наукова картина світу складається з результатів зусиль всіх наукових дисциплін, що існують сьогодні. Пізнавальні інтереси людського співтовариства є широкими і охоплюють всі можливі області діяльності людини. При цьому кожна наука має для досліджень свій об’єкт – ту чи іншу сторону об’єктивного світу, і предмет – відтворення емпіричної реальності на абстрактному рівні. Якщо в природознавчих і математичних науках, практично, немає питань з визначенням того, що досліджується, то в гуманітарному блоці знань виникають численні проблеми з точним означенням свого предмету. Гуманітарні науки тісно пов’язані з людиною, людськими спільностями, а вони, в свою чергу, є предметом дискусій, протиріч, різних підходів до свого вивчення. Відповідно до цього, в сумнівах та суперечках розвиваються практично всі науки, що стосуються людини і суспільних проблем. Не оминуло цієї долі і соціологію – науку про суспільство.
Соціологія, що постала в ХІХ ст. як новий підхід до визначення розвитку людства, розуміння його природи і сутності, сьогодні перетворилася в науку, що прагне охопити собою всі явища, що тим чи іншим чином пов’язані з соціумом. Предмет соціології, якій на момент її зародження був більш-менш зрозумілим, в наш час потребує значних зусиль для свого осмислення та визначення.
Висновки
Предмет соціології – поняття непросте і на сьогоднішній день є таким, що не має остаточного та чіткого вирішення. Неодноразово протягом історії свого розвитку предмет соціології змінювався та уточнювався в залежності від парадигм і гіпотез, котрі висували дослідники різних часів.
Важкість у визначенні предмета соціології через його розмаїтість та проникнення в усі сфери суспільного життя призвели до спроб ототожнити об’єкт і предмет даної науки. Вважалося за доцільним означити об’єкт і предмет соціології одним поняттям – "соціальна реальність" – хоча це суперечило загальноприйнятим методам, стратегії і тактиці наукового дослідження як такого.
Нині у соціології переважає позиція активістської соціології, яка в трактуванні її предмета на перше місце висуває активний фактор у соціальних відносинах – суб'єкт дії, дійову особу, виділяючи поняття соціальної спільноти як основоположної категорії соціологічного аналізу. Деякі автори дотримуються думки, що соціологія – наука про соціальні відносини. Інші, пропонуючи істотні уточнення в трактуванні поняття "соціальні відносини", вважають, що соціологія повинна не тільки сконцентрувати свої зусилля на аналізі суб'єктів історичної дії, а й стати знаряддям освіти широких верств населення, інструментом самопізнання суспільства та людини.
... Метод "іронії" (Сократ і К'єркегор) Вступ 3
1. ІРОНІЯ ЯК ГОЛОВНА ЗБРОЯ ДІАЛЕКТИЧНОГО МЕТОДУ ВЕДЕННЯ СУПЕРЕЧКИ СОКРАТОМ 4
2. ІРОНІЯ ЯК МЕТОД ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНОГО ФІЛОСОФСТВУВАННЯ К’ЄРКЕГОРА 8
Висновки 12
Література 13
Вступ
Слово "іронія" асоціюється у сучасної людини з такими же подібними словами, що відносяться до категорії "гумор", "сатира", "сміх". Інформаційний і телевізійний простір сьогодні наповнений працями майстрів гумору, головною зброєю яких є іронія і сатира. Більшою мірою під іронією розуміється вид веселого спілкування між людьми, певний спосіб розваги, розвантаження під час бесіди. Так же трактується поняття "іронія" у слонику – прихована насмішка; глузування, кепкування, глум. Однак, крім розважального призначення у іронії є і глибинна, світоглядна функція, яка була підмічена філософами давніх часів та підтримана сучасними мислителями. Сократ і К’єркегор – це два найбільш величних мислителя всіх часів і народів, які зрозуміли креативну, утворювальну силу іронії, відносилися до неї як до способу знаходження істини, пізнання світу.
Висновки
Філософське значення сократівської іронії полягає у тому, що вона не визнає нічого остаточного, раз назавжди даного і незмінного. І якщо Сократ сумнівався в своїй мудрості і мудрості інших, то лише тому, що був упевнений, що немає ніякої людської мудрості, яка могла б стати остаточною. Іронія Сократа виключає всякий догматизм, вона направлена проти претензій на "всезнайство", непогрішність і незаперечність.
Сократівська іронія взагалі "амбівалентна", двоєдина: з одного боку, вона пов'язана з його "скептицизмом", з тезою про знання ним свого незнання, з іншою – з його майєвтикою, заснованої на упевненості, що людина приховано володіє правильним знанням (знанням "загального") і задача полягає в тому, щоб за допомогою майстерних питань і відповідей витягнути з нього це знання. Сократ, іронізуючи, затверджує – породжує в співбесіднику потребу в самопізнанні і самовдосконаленні. Таким чином, заперечення, супроводжуюче іронію Сократа, не будучи самоціллю, не є позицією нігілізму, що знайшло своє підтвердження в подібних працях К’єркегора.
За К’єркегором, іронія не рівнозначна просто жартівливому відношенню до чогось. Іронічний стиль міркування представляється лише формою, в якій вгадується глибоке – часом трагічний або пафосний зміст. Деякі серйозні і навіть фатальні речі, висловлені в легкій формі, можуть призвести на людину не менш сильне враження, чим в серйозному, догматичному стилі. Іронізуюча людина відіграє роль певного бунтівника, того, що прагне принести у світ щось нове, знищуючи старе. Таким чином, діалектика суперечки, в якої використовується іронія (як у Сократа), у К’єркегора перетворюється у діалектику життя, де однією з рушійних сил виступає іронія.
... Карл Маркс: теорія історичного матеріалізму Вступ 3
1. СУСПІЛЬНЕ ВИРОБНИЦТВО. ВИНИКНЕННЯ КАПІТАЛІСТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА 4
2. ЗНАЧЕННЯ ВІДЧУЖЕННЯ. ВИДИ ВІДЧУЖЕННЯ У СУСПІЛЬНОМУ ЖИТТІ 7
3. КОНЦЕПЦІЯ СОЦІАЛЬНОГО КОНФЛІКТУ. ЗМІСТ КЛАСОВОЇ БОРОТЬБИ 10
4. ПОНЯТТЯ "ІДЕОЛОГІЯ" У МАРКСИЗМІ 13
Висновки 15
Література 16
Вступ
Філософськими питаннями розвитку суспільства займалося багато поколінь мислителів. Головною проблемою завжди залишалася одна: виявити, як розвивається суспільство, за якими законами. Маркс як філософ запропонував для пояснення історичного ходу розвитку суспільства застосувати діалектичні принципи. В основу діалектичного матеріалізму Маркса була покладена діалектика Гегеля, але на зовсім інших, матеріалістичних (а не ідеалістичних) принципах. Вчений застосовує принципи діалектики також для пояснення історичного розвитку людської цивілізації.
Вивчення теоретичної спадщини К.Маркса спонукає до її логічного осмислення та перевірки на доцільність використання в сучасних умовах. Розвиток суспільства вимагає пошуку нових законів та закономірностей у своєму поясненні, ніж ті, що існували раніше. З тієї точки зору, діалектичний матеріалізм Маркса може стати відправною точкою для подальших досліджень в цьому напрямі. Осмислення ходу історії, яке провів дослідник, є хорошою теоретичною базою для пошуків нових шляхів розвитку людської цивілізації.
Висновки
Як показав хід історичного розвитку, в сучасних умовах деякі ідеї Маркса не виявили особливої життєстійкості та послідовності. Поняття класової боротьби на даному етапі практично вичерпало себе, і, скоріше за усе, замінюється на інші види соціальної активності людства. Однак, слід вважати справедливим твердження Маркса про існування в суспільстві внутрішніх протиріч, конфлікт яких і є основною рушійною силою суспільного розвитку.
Метод Маркса, головними характеристиками якого є діалектика та матеріалізм, успішно був застосований ним до загальних законів розвитку суспільства. В першу чергу, він підтвердив діалектичні положення стосовно того, що усе матеріальне знаходиться в постійному русі та розвитку. По-друге, цей розвиток відбувається внаслідок загального діалектичного закону – єдності та боротьби протилежностей. По-третє, на думку Маркса, в суспільстві завжди просліджується дії закону зростання кількості та перехід її у якість. Історичний матеріалізм, який породив Маркс, є його спробою застосувати принципи матеріалізму для пояснення періодів розвитку людської цивілізації.
Маркс виступає у ролі головного захисника матеріальності світу. Всі положення його теорії базуються на розумінні того, що "буття визначає свідомість". Стосовно суспільства це виглядає у виді пріоритету базису економічно-суспільної формації (матеріального виробництва) над своєю надбудовою (політикою, ідеологією, правом та ін.), а виробничі сили є головним і визначним елементом в структурі взаємодії з виробничими відносинами. Маркс завжди шукав причини всіх змін в суспільстві в матеріальній сфері. І такий методологічний підхід, в цілому вважається доцільним і справедливим.
... Прийоми які використовуються в рекламних повідомленнях по радіо, телебаченню та транспорті ВСТУП 3
1. РАДІОРЕКЛАМА ТА ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЇЇ ЕФЕКТИВНОСТІ 4
2. ПРИЙОМИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ У ТЕЛЕРЕКЛАМИ 10
3. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ РЕКЛАМНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ НА ТРАНСПОРТІ 15
ВИСНОВКИ 18
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 19
ВСТУП
Рекламу на телебаченні, радіо та рекламні повідомлення у транспорті об’єднує те, що, на відміну від друкованої реклами, вони використовують прийоми живого спілкування – того спілкування, що відбувається протягом щоденної взаємодії людей. На думку фахівців з дослідження реклами, живе слово набагато активніше діє на свідомість індивіда, ніж те, що він сам може прочитати в пресі або буклетах. Тому "озвучена" реклама вважається більш ефективною для проведення різного роду рекламних акцій.
Щоб така реклама була дійсно дієвою, мало того, що її пропустять через теле- або радіоефір. Для її результативності використовують різного роду способи і прийоми, які здійснюючи певний вплив на психіку індивіда, тим самим сприяють досягненню цілей рекламодавця. Для розгляду таких прийомів в даній роботі доцільно розділити її на три частини, в яких висвітлюватиметься прийоми в теле-, радіорекламі та на транспорті.
ВИСНОВКИ
Рекламні повідомлення на радіо і телебаченні мають значні відмінності від звичайної друкованої реклами. Головною їх перевагою є те, що вони можуть використовувати великі резерви вербального і невербального впливу на психіку людини. Велике значення у телерекламі мають візуальні фактори: зовнішність персонажів відеоролика, спецефекти (мультиплікація, анімація), засоби акторської майстерності (міміка, жести, поза). На радіо і на телебаченні можна добиватися наміченої в рекламі цілі за допомогою голосових особливостей дикторів (тембр голосу, швидкість мовлення, інтонація), а також аудіоспецефектів (звуки вулиці, техніки, природи, космосу та ін., незвичайні звуки).
Всі види таких рекламних повідомлень спрямовані на психічну сферу людини. Їх призначення – зацікавити споживача, змусити стати на свою точку зору, повірити в якості рекламованого товару або послуг. Головним знаряддям, що використовується в теле- і радіорекламі є навіювання та переконання. Якщо деякі відеосюжети зорієнтовані просто на створення необхідного образу та закріплення його у некритичній частині свідомості глядача (в підсвідомості), то інші – за допомогою ретельно розроблених текстів впливають на його раціональну область, несуть важливе інформаційне навантаження.
Повідомлення на транспорті є достатньо різноманітними за способами свого формування та подачі, а їх використання суттєво залежить від особливостей транспортного руху і більшою мірою має деякі обмеження. Такі повідомлення можуть бути в технічному плані подібними як до телереклами, так і до радіореклами. В такому випадку вони використовують їх засоби і прийоми передачі оголошень. В окремих випадках, як наприклад відеореклама в метро, відеосюжети є подібними до телероликів, однак при цьому вони мають і деякі відмінності. Відеоролики є більш видовищними, ефектними, але при цьому несуть менш інформативне навантаження, ніж звичайна теле- і радіореклама.
... Cгенерировано за 0.380680 секунд |
|
|
Реферати | Оферта | Пошук | Замовити реферат | Контакти
|
| Copyright © 2011 - Институт.com.ua | Розробка сайту - vbs.com.ua |