Система оголошень институт.com.ua допоможе Вам знайти або розмістити оголошення для студентів, пов'язані з освітою в Україні та закордоном, працевлаштуванням для студентів, репетиторством. Також Ви можете розмістити інформацію про послуги у сфері освіти.
|
Простота і мудрість коломийокВы можете заказать реферат на тему Простота і мудрість коломийок или найти уже готовые рефераты, которые содержат некоторую информацию по запросу «Простота і мудрість коломийок»: Зміст
1 Мудрість як предмет філософії. Критерії мудрості....................... 3
2 Філософська думка Київської Русі. Філософія «книжництва»..... 8
3 Особливості позитивістської філософії........................................... 10
Список використаної літератури......................................................... 12... Вступ 3
1. МОРАЛЬ І МОРАЛЬНІСТЬ 4
2. ПОЛІТИКА. МОРАЛЬ І ПОЛІТИКА. ПОЛІТИЧНА МУДРІСТЬ 7
3. РЕЛІГІЙНА СВІДОМІСТЬ 12
Висновки 15
Література 16
... "Філософія як спосіб духовного самовизначення людини у світі" План
1. Специфіка філософського вирішення світоглядних питань 3
2. Функції та структура філософії 7
2.1. Філософія як мудрість 7
2.2. Філософія як форма суспільної свідомості 10
2.3. Філософія і світогляд 13
2.4. Функції філософії 15
Список використаної літератури 19... Загальна характеристика науки “Юридична деонтологія 1. Історичний аспект становлення деонтологічних знань 3
2. Поняття та характерні ознаки науки “Юридична деонтологія” 6
3. Предмет і структура юридичної деонтології як науки про мудрість спілкування і мистецтво прийняття правильного рішення в юридичній практиці 10
Література 13
... План
1. Розкрити зміст характеристик програмного забезпечення (розповсюдженість, простота підготовки до роботи, зручність інтерфейсу для користувача, супроводження, документація) 3
2. Основні поняття та визначення локального АРМ 5
3. Основні компоненти автоматизованого банку даних (АБД) 9
4. Засоби адміністрування "1С: Бухгалтерія" та їх використання в АРМ бухгалтера 10
5. Порядок формування запитів в базі даних правових знань. Робота з вікном пошуку 12
6. Задача 16
Список використаної літератури 19... Національний виховний ідеал: науки, проблеми План.
1. Вплив традицій на формування наці-го ідеалу
2. Український ідеал людини перед хрис Руси-України
3. Ідеал людини в творах письменників княжих часів
4. Козацька виховна мудрість
5. Комуністичний ідеал
6. Приклад східного ідеалу
7. Проблеми українського національного характеру
8. Виховний ідеал на рубежі тисячоліття
9. Висновок.... Педагогіка Марії Монтессорі та її значення у виховному процесі дітей-сиріт Зміст
1. Провідні положення теорії М.Монтессорі.
2. Дидактичний матеріал М.Монтессорі.
3. Практика дитячих будинків М.Монтессорі.
4. Підготовка вчителя до роботи у будинках М.Монтессорі.
5. Застосування Марією Монтессорі методу “педагогічного лікування”.
6. Будинки дитини М.Монтессорі.
7. Методи, які застосовуються у будинках дитини:
а/ уроки:
- стислість;
- простота;
- об”єктивність;
б/ харчування;
в/ гімнастика і мускульне виховання.
8. Виховання відчуттів.
9. Оцінка педагогічної системи Марії Монтессорі.
Список використаних джерел... КУРСОВА РОБОТА з вексельного права України 1.Індосамент його юридична природа та види 2
2. Дати розгорнуті відповіді на питання:
- Що собою являє вексельне право?
- Які переваги і які недоліки векселя?
- Протест за векселем, терміни протесту.
- Як знайти суму вексельних відсотків, якщо вексель виданий на півроку, вексельна сума складає 150 тисяч грн, а процентна ставка - 80% ?
3. Завдання: Сформулювати у письмовій формі варіанти вексельних наказів які порушують:
1. Абстрактність вексельного зобов'язання:
2. Безумовність вексельного зобов'язання.
3. Простота вексельного зобов'язання.
4. Публічна достовірність вексельного зобов'язання:
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
... Розвиток психологічної думки в контексті філософії Стародавнього світу (Сократ, Платон, Арістотель) Вступ / 1. Філософські погляди Сократа: 1.1. Сократівський поворот філософствування від природи до людини, 1.2. Поняття моралі, як головний предмет дослідження Сократа, 1.3. Специфіка сократичного методу ведення діалогу, 1.4. Істина, мудрість і моральність у філософії Сократа / 2. Філософські погляди Платона: 2.1. Вчення Платона про ідеї, 2.2. Душа у філософії Платона / 3. Філософські погляди Арістотеля: 3.1. Життя і творчість Арістотеля, 3.2. Логіка і Методологія, 3.3. Перша філософія. Вчення про причини і початки буття і знання, 3.4. Фізика: світ, життя і людина / Висновки / Список використаної літератури... Актуальні проблеми оподаткування туристичної діяльності та готельного господарства в Україні 1. Поняття та види податків, які справляються в галузі туристичної діяльності 3
2. Прямі податки. Особливості сплати прибуткового податку працівниками тургалузі 5
3. Непрямі податки 8
4. Готельний збір 13
Література 14
1. Закон України “Про Туризм” (від 15 вересня 1995 року N 324/95-ВР)
2. Місцеві збори: простота і талант Світлана ДУБРОВСЬКА, "День", центр економічного аналізу
3. Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 7 червня 2001 року № 2515-ІІІ
4. Закон України “Про систему оподаткування “( Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 8 червня 2000 року № 1805-III, від 7 червня 2001 року № 2515-III)
5. ДЕКРЕТ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “Про місцеві податки і збори” ( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1993, N 30, ст.336 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 1805-ІІІ ( 1805-14 ) від 08.06.2000 )
6. ПРО ПОРЯДОК ВВЕДЕННЯ В ДІЮ ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО ТУРИЗМ" (Постанова Верховної Ради України від 15 вересня 1995 року N 325/95-ВР)
7. Петро Гега, Людмила Доля. Основи податкового права, К:Знання, 1998 р.
8. ТУРИСТИЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ: ПРАВОВЫЕ АСПЕКТЫ, БУХГАЛТЕРСКИЙИ НАЛОГОВЫЙ УЧЕТ, К:Універсал-Бізнес, 2001 г.
9. Олександр Зальотов. ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ СТРАХОВИХ ПОСЛУГ, Галицькі контракти , №19, 07.05.2001
... Актуальні проблеми оподаткування туристичної діяльності та готельного господарства в Україні 1. Поняття та види податків які справляються в галузі туристичної діяльності 3
2. Прямі податки. Особливості сплати прибуткового податку працівниками тургалузі 6
3. Непрямі податки 9
4. Готельний збір 12
Література 14
1. Закон України “Про Туризм” (від 15 вересня 1995 року N 324/95-ВР)
2. Місцеві збори: простота і талант Світлана ДУБРОВСЬКА, "День", центр економічного аналізу
3. Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 7 червня 2001 року № 2515-ІІІ
4. Закон України “Про систему оподаткування “( Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 8 червня 2000 року № 1805-III, від 7 червня 2001 року № 2515-III)
5. ДЕКРЕТ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ “Про місцеві податки і збори” ( Відомості Верховної Ради (ВВР) 1993, N 30, ст.336 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 1805-ІІІ ( 1805-14 ) від 08.06.2000 )
6. ПРО ПОРЯДОК ВВЕДЕННЯ В ДІЮ ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО ТУРИЗМ" (Постанова Верховної Ради України від 15 вересня 1995 року N 325/95-ВР)
7. Петро Гега, Людмила Доля. Основи податкового права, К:Знання, 1998 р.
8. ТУРИСТИЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ: ПРАВОВЫЕ АСПЕКТЫ, БУХГАЛТЕРСКИЙИ НАЛОГОВЫЙ УЧЕТ, К:Універсал-Бізнес, 2001 г.
9. Олександр Зальотов. ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ СТРАХОВИХ ПОСЛУГ, Галицькі контракти , №19, 07.05.2001
... Организация энергетического хозяйства План2
Введение3
1. Методологические основы изучения конкурентоспособности товаров и услуг на внутреннем рынке.4
1.1. Общая характеристика видов конкуренции.4
1.2. Понятие и сущность конкурентоспособности.7
1.3. Факторы, определяющие конкурентоспособность товаров и услуг9
Качество товаров и услуг. Товар может стать конкурентоспособным, т.е. занять достойное место в ряду аналогов и субститутов только в том случае, если он будет отвечать такому трудноуловимому и многозначительному понятию, как качество. Качество – главная характеристика товара. Это способность фирменного товара выполнять свои функции. В понятие качества входят долговечность, надежность, точность, простота эксплуатации, ремонт и прочие ценные свойства, отсутствие дефектов или брака. Более жесткое требование – соответствие стандартам. Однако и этого недостаточно. Товар должен удовлетворять потребности потребителей: физические технически, эксплуатационно, эстетически, по цене. А если он еще и сможет способствовать удовлетворению скрытых (подсознательных) потребностей – статусных, возрастных, психологических, духовных – успех ему на рынке обеспечен. Однако, с точки зрения маркетинга, качество следует определять в понятиях, соответствующих покупательским представлениям. Именно к качеству у потребителей повышенный интерес.9
2. организационно – ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИДНЕПРОВСКОЙ ТЭС14
2.1 Характеристика Приднепровской ТЭС 14
2.2.Технико-экономические показатели16
другие виды деятельности, которые не запрещенные действующим законодательством.17
2.3. Анализ существующей организации производства на предприятии на фоне современного состояния отрасли18
3. ОПРЕДЕЛЕНИЕ КОНКУРЕНТНЫХ ЦЕЛЕЙ РАЗВИТИЯ ПРЕДПРИЯТИЯ И НАПРАВЛЕНИЙ ЕГО ПОВЫШЕНИЯ. ПУТИ выхода из кризиса 25
Заключение33
Список использованной литературы35... Соціальна стратифікація як модель соціальної нерівності Вступ 3
1. ПОНЯТТЯ СОЦIАЛЬНОЇ НЕРІВНОСТІ ТА СТРАТИФIКАЦIЇ 4
2. ТЕОРЕТИЧНI КОНЦЕПЦIЇ СОЦIАЛЬНОЇ СТРАТИФIКАЦIЇ 8
3. СТРАТИФІКАЦІЙНА МОДЕЛЬ СУСПІЛЬСТВА 11
Висновки 14
Література 15
Вступ
Вже давно помічено, що у людському суспільстві завжди існує соціальна нерівність, а саме нерівний поділ таких соціальних благ як багатство, влада, пошана. У первісному суспільстві наші предки жили у невеликих групах мисливців та збирачів, які ділили їжу, шкури звірів, притулок та iншi матеріальні ресурси. У цих спільнотах людей соціальна нерівність – крім тої, що була пов'язана з віком або статтю, – означала лише відносно невеликі вiдмiнностi у статусі певних iндивiдiв. Одна особа могла мати вищий статус ніж iншi завдяки, наприклад, таким особистим якостям, як мудрість, мисливські вміння або врода. Але коли спільноти стали більш великими та складними, як, наприклад, в сучасному суспільстві, – виник зовсім інший вид соціальної нерівності: нерівність цілих груп людей. Це явище знайшло своє відображення в соціології, яка для позначення розподілу суспільства на певні групи та шари ввела в обіг термін "стратифікація".
Висновки
Як бачимо, існує різноманіття думок та підходів до проблеми соціальної стратифікації, але ж можна виділити загальну позицію. Соціальна стратифікація – це природна і соціальна нерівність між людьми, яка проявляється в їх соціальному житті і має ієрархічний характер: вона підтримується і регулюється різними інституціональними механізмами, постійно відтворюється і модифікується, що є умовою впорядкованого існування будь-якого суспільства та джерелом його розвитку.
У нормальному випадку суспільство внутрішньо розшаровано на сукупність страт, кожна з яких має свої специфічні ознаки. Найбільш могутніми з-поміж них є багатство, влада і престиж. За певних обставин ці ознаки або їх відсутність можуть нагромаджуватись.
Наявність страт, стратифікація вказує на наявність соціальної нерівності в суспільстві, його диференціацію, що завжди є притаманим людським спільнотам.
... Вступ 3
1. МОРАЛЬ І МОРАЛЬНІСТЬ 4
2. ПОЛІТИКА. МОРАЛЬ І ПОЛІТИКА. ПОЛІТИЧНА МУДРІСТЬ 7
3. РЕЛІГІЙНА СВІДОМІСТЬ 12
Висновки 15
Література 16
Вступ
Суспільна свідомість – сукупність відчуттів, настроїв, ідей, теорій, художніх і релігійних образів, різних поглядів людей, що відображають всю різноманітність буття. Вона походить з суспільної практики, виробничої, сімейно-побутової і іншої діяльності та пов’язана з світоглядними уявленнями людей.
Суспільна свідомість є результатом матеріального, духовного і психологічного життя суспільства, його матеріального, соціального і історичного розвитку. З одного боку – суспільна свідомість є суспільно-історичним феноменом; з іншого – в кожний конкретний момент часу воно має конкретну форму прояву. Разом з суспільством воно зазнає змін у своєму розвитку і тому відповідає його основним характеристикам.
Суспільна свідомість включає структурні елементи, які прийнято називати формами суспільної свідомості. До їх числа відносять: політичну і правову свідомість, моральну, естетичну, релігійну свідомість.
Висновки
Кожна з форм суспільної свідомості існує в тісному зв’язку з іншими формами: впливає на них і сама піддається впливу. Відображаючи ті або інші сторони буття природи, суспільства і людини, форми суспільної свідомості відіграють значну роль в житті суспільства.
Суспільна свідомість невідривно пов’язана з суспільним життям людей. З одного боку, вона відображає, віддзеркалює усе, що відбивається в суспільстві, природі, аналізує та систематизує знання людини в цих сферах, а крім того – має можливість активно впливати на всі процеси, що відбуваються в суспільстві, спонукає людей до творчого перетворення природного середовища.
Функції, які притаманні формам суспільної свідомості, мають спільні точки дотику в області виховання людини, формування у нього певного світогляду. Кожна з названих форм є особливим видом духовного виробництва. Вони відрізняються один від одного по предмету і способам віддзеркалення дійсності, а також по властивих їм соціальних функціях.
... Соціальна стратифікація і мобільність ВСТУП 3
1. СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ ТА ЇЇ СИСТЕМИ 4
2. СОЦІАЛЬНА МОБІЛЬНІСТЬ 10
ВИСНОВКИ 17
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 19
ВСТУП
Вже давно помічено, що у людському суспільстві завжди існує соціальна нерівність, а саме нерівний поділ таких соціальних благ як багатство, влада, пошана. У первісному суспільстві наші предки жили у невеликих групах мисливців та збирачів, які ділили їжу, шкури звірів, притулок та інші матеріальні ресурси. У цих спільнотах людей соціальна нерівність – крім тої, що була пов'язана з віком або статтю, – означала лише відносно невеликі відмінності у статусі певних індивідів. Одна особа могла мати вищий статус ніж інші завдяки, наприклад, таким особистим якостям, як мудрість, мисливські вміння або врода. Але коли спільноти стали більш великими та складними, як, наприклад, в сучасному суспільстві, – виник зовсім інший вид соціальної нерівності: нерівність цілих груп людей. Це явище знайшло своє відображення в соціології, яка для позначення розподілу суспільства на певні групи та шари ввела в обіг термін "стратифікація". Від стратифікації тісно залежить процес соціальної мобільності, що означає, що індивід в суспільстві хоч і займає певне положення, але постійно його змінює в силу тих або інших причин. І стратифікація, і мобільність були піддані ретельному дослідженню в межах соціологічної науки, що знайшло своє відображення в працях науковців сучасного та минулого.
ВИСНОВКИ
Соціальна стратифікація – це природна і соціальна нерівність між людьми, яка проявляється в їх соціальному житті і має ієрархічний характер: вона підтримується і регулюється різними інституціональними механізмами, постійно відтворюється і модифікується, що є умовою впорядкованого існування будь-якого суспільства та джерелом його розвитку. У нормальному випадку суспільство внутрішньо розшаровано на сукупність страт, кожна з яких має свої специфічні ознаки. Найбільш могутніми з-поміж них є багатство, влада і престиж. За певних обставин ці ознаки або їх відсутність можуть нагромаджуватись. Наявність страт, стратифікація вказує на наявність соціальної нерівності в суспільстві, його диференціацію, що завжди є притаманним людським спільнотам.
Концепція стратифікації, на відмінність від марксистської ідеї класів і побудови безкласового суспільства, не постулює соціальної рівності, навпаки, вона розглядає нерівність як природний стан суспільства, тому страти не тільки розрізняються по своїх критеріях, але і розміщуються в жорсткій системі підпорядкування одних шарів іншим, привілейованого положення вищих і підлеглого положення нижчих. У дозованій формі допускається навіть ідея деяких соціальних суперечностей, які нейтралізуються можливостями соціальної мобільності вертикального типу, тобто передбачається, що окремі талановиті люди можуть переходити з нижчих шарів у вищі, як в рівній мірі і навпаки, коли малоактивні люди, що займають місця у вищих шарах суспільства через соціальне положення своїх батьків, можуть розоритися і опинитися в найнижчих шарах соціальної структури.
Поняття соціальної мобільності виявляється виключно важливою характеристикою стратифікованого суспільства. За його критеріями можна порівнювати різні типи суспільства з точки зору динамічності чи задубілості його соціальних структур, вводити поняття відкритого чи закритого суспільства, демократичного або тоталітарного режиму і т. д.
Наслідки соціальної мобільності (позитивні, негативні) відбиваються і на індивідах, і на суспільстві в цілому. Просування уверх тісно зв'язано з політичним розвитком, інтелектуальним, науковим прогресом, формуванням нових цінностей і соціальних рухів. Рух вниз веде до вивільнення вищих верств від малокорисних елементів. Але найважливіше те, що посилена мобільність сприяє дестабілізації суспільства за всіма його параметрами. Інший можливий результат – витіснення найбільш здібних членів суспільства з процесу мобільності або ж за межі даного суспільства як такого, що з неминучістю віддзеркалюється негативно і на долі самого суспільства. Від тієї чи іншої реакції суспільства на наслідки мобільності залежить можливість або неможливість подолання нестабільності, яку вона викликає.
Таким чином, поняття соціального шару стратифікації і соціальної мобільності, доповнюючи поняття класу і класової структури суспільства, конкретизують загальне уявлення про структуру суспільства і допомагають деталізувати аналіз соціальних процесів в рамках тих або інших економічних і соціально-політичних формацій.
... Вступ 3
1. КЛАСИЧНІ УТОПІЇ ДАВНЬОГО СВІТУ 5
2. УТОПІЯ Й СУСПІЛЬНИЙ ІДЕАЛ 8
3. УТОПІЯ Й ІДЕОЛОГІЯ 12
4. УТОПІЯ Й АНТИУТОПІЯ 15
Висновки 17
Література 18
Вступ
Утопія являється образом суспільства в свідомості людей, який вони уявляють в своїх мріях та до якого прагнуть дістатися. Це – суспільство справедливості, порядку, блага, щастя і мудрого правління, яке, на думку утопістів, колись повинно встановитися на землі. В філософії утопією прийнято вважати опис певного суспільства, тобто розроблений проект, який пропонує не тільки ретельний аналіз життя в такому суспільстві, а також і шляхи його побудови. Свою історію слово "утопія" бере від Томаса Мора, англійського філософа XVI ст. Він в своїй книзі "Острів Утопія" детально описує справедливе та щасливе життя людей на окремо взятому острові. Можна сказати, що саме з тих пір виникло "захоплення" створенням різного роду утопій мислителями, письменниками, філософами. Однак не можна сказати, що "утопізм" розпочався з Томаса Мора. Насправді явище "утопізму" притаманне людський природі. Скільки існує людина, напевно, стільки існує її прагнення до нового, справедливого, мудрого суспільства. Починаючи з давніх греків, трактати яких ми маємо можливість сьогодні читати, проглядає бажання людей закріпити і розвинути уявлення про такі справедливі суспільства загального благоденствування. Інша справа полягає в тому, що ті люди, які створюють утопії, не вважають їх такими. Вони переконані в тому, що справедливе та щасливе життя на землі ймовірно та, через те, пропонують свої шляхи та способи побудування та влаштування таких суспільств. Утопіями їх називають інші люди, противники таких перетворень, які пропонують або свої проекти, або нічого не пропонують, сподіваючись на мудрість еволюційного, природного процесу.
В цьому і полягає проблема утопій. Один і той самий соціальний проект можна вважати утопією, а можна, навпаки, серйозно вірити в нього, рішуче та наполегливо йти шляхом його реалізації. Комунізм в свій час для радянських людей був не утопією, а ціллю – остаточним результатом якої було побудування суспільства без експлуатації і без антагоністичних класів. В той же час весь Захід вважав це утопією і тупиковою гілкою розвитку цивілізації. Тому означення утопії є дуже відносним: сьогодні вона утопія, а завтра, навпаки, реальність.
Висновки
Утопія є необхідною складовою духовного життя людства. Вона виконує певну орієнтовну-ціннісну функцію. Людство не може розвиватися з "закритими очами", воно повинно бачити, що його чекає у майбутньому. При цьому, якщо вимальовуються картини "світлого" майбутнього, річ йде про утопії, якщо фантазія пов'язується з драматичними та песимістичними настроями, слід говорити про антиутопії.
У XX ст. змінилося відношення до поняття утопії, до самих утопій. Якщо раніше утопію розглядали як щось нереальне, непрактичне, вигадане, майже казкове, то тепер в утопіях стали бачити засіб огляду і оцінки реальності. Утопія як би стала моделювати додаткову позицію або точку зору, за допомогою якої вдається виявити тенденції розвитку сучасного суспільства, сфокусувати увагу на деяких непомітних поки формах, дати їм ясне образне втілення, оцінити їх з погляду поточних подій. Утопія або антиутопія виявлялися інструментами критичного аналізу сучасного суспільства, які дозволяють зрозуміти альтернативи його руху, що підкреслює значення для людей вибору історичної дії.
Утопічна свідомість заснована на принципі тісного зв'язку людини і умов його життя, внутрішніх і зовнішніх. Причина нещасть людини криється не стільки в ньому самому, його помилках і слабкостях, скільки в несприятливих зовнішніх обставинах; людина здатна радикально змінюватися при зміні умов його життя; немає непереборної суперечності між благом індивіда і благом суспільства; розум – основна "родова" ознака людини, тому, спираючись на розум, можна перетворити все оточуюче на раціональній основі. Як правило, утопія припускає повне неприйняття існуючої системи соціальних відносин. Для утопічної свідомості характерна тотальна незгода з соціально-історичною даністю, для неї важливе не часткове поліпшення, а повна заміна існуючих порядків новими.
... Роль народних іграшок в національному вихованні старших дошкільників Вступ 3
Розділ 1. ІГРАШКА У СИСТЕМІ ВИХОВАННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ 5
1.1. Роль і значення народної іграшки у вихованні дітей 5
1.2. Історія народної іграшки 8
1.3. ВИКОРИСТАННЯ НАРОДНОЇ ІГРАШКИ У ПРОЦЕСІ ВИХОВАННЯ ТА НАВЧАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ 15
Розділ 2. ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ НАРОДНИХ ІГРАШОК ДЛЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 22
2.1. Мета, методи спостереження, бесіда 22
2.2. Отримання емпіричної інформації, її аналіз розробка рекомендацій 26
Висновки 32
Список використаної літератури 34
Вступ
Актуальність дослідження. Світовий досвід розвитку педагогічної теорії і практики переконливо свідчить про те, що в кожного народу, етносу історично склалася своя власна національна система виховання і освіти.
В епоху державного й духовного відродження України пріоритетна роль належить розвитку національної системи виховання молодої генерації, що має забезпечити вихід молодої незалежної Української держави на світовий рівень.
Національні концепції вітчизняної педагогічної думки, враховуючи культурно-історичний досвід свого та інших народів, головними завданнями ставлять не лише вивести справу навчання і виховання з тієї глибокої кризи, в якій вона нині перебуває, а й докорінно реформувати її, піднести до вищих світових стандартів. Концептуальне осмислення провідних проблем освітянської сфери переконує в тому, що демократизація, гуманізація і гуманітаризація їх неможливі без відродження вітчизняних культурно-історичних, народне педагогічних, народознавчих виховних традицій.
Підготовка майбутнього громадянина та різнобічно розвиненої особистості розпочинається з раннього дитинства. Особлива роль при цьому відводиться закладам дошкільного виховання. Тут під керівництвом досвідчених фахівців закладаються основи світоглядних уявлень дитини про світ, відбувається становлення її найперших знань, навичок та вмінь. В дитячому садочку дитина робить перші кроки в опануванні поняттями "Батьківщина", "любов до рідної землі, до свого народу".
Проблемам навчання та виховання дітей дошкільного віку присвячені твори видатних вітчизняних фахівців: Л. Артемової, Л. Божович, С. Карпової, Т. Каштанової, В. Котирло, М. Лісіної, Т. Поніманської, Л. Почеревіної, А. Рузської, Є. Субботського, В. Шевченко, С. Якобсон. Значне місце в сучасній педагогіці і психології посідають проблеми формування національної самосвідомості, громадянської позиції молодого покоління (І. Бех, М. Боришевський, Т. Ващенко, П. Кононенко, І. Маноха, І. Мартинюк, П. М’ясоїд, В. Роменець, М. Стельмахович, Ю. Ступак, Б. Чижевський, П. Щербань). Все активніше привертає увагу дослідників комплекс питань з гуманістичного і національного виховання дітей різного віку засобами культурно-дозвіллєвої діяльності (Л. Артемова, О. Батухтіна, О. Бездверна-Хомеріки, Б. Брилін, О. Гавеля, Л. Диненкова, Г. Загадарчук, Л. Калуська, В. Кірсанов, Н. Кутова).
При цьому слід відмітити, що в цих роботах недостатня увага надається висвітленню аспектів національного виховання засобами такого елементу культурної спадщини українців як народна іграшка. Питання, що піднімаються в працях дослідників, пов'язують виховання дитини дошкільного віку з розвитком, в основному, її творчого потенціалу, мало приділяючи уваги при цьому національному аспекту. Тому метою даної роботи є визначення ролі та значення народних іграшок в національному вихованні дітей.
Об'єкт дослідження – процес національного виховання старших дошкільників.
Предмет дослідження – роль та місце народних іграшок як засобу формування особистості старшого дошкільника.
Для досягнення мети дослідження передбачені наступні завдання:
– Визначити значення народної іграшки у сучасному виховному процесі;
– Проаналізувати основні періоди розвитку української народної іграшки;
– Розкрити педагогічні можливості української народної іграшки як засобу, що сприяє ефективному формуванню особистості;
– Експериментально дослідити значення та роль народної іграшки у педагогічному процесі виховання старшого дошкільника.
Для розв’язання завдань дослідження використовувалися методи: аналіз, порівняння та узагальнення даних з проблеми дослідження на основі вивчення філософської, мистецтвознавчої, психолого-педагогічної та методичної літератури; спостереження за навчально-виховним процесом у дошкільному закладі; вивчення та узагальнення педагогічного досвіду; проведення бесід з обстежуваними.
Робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури.
Висновки
Народна іграшка належить до унікальних явищ традиційної народної культури українців. Вона є предметом народної гри, засобом виховання та розвитку дитини, об’єктом творчості, реліктом автентичної культури, художнім витвором, національним сувеніром. Народна іграшка є культурною спадщиною народу, подібно до рідної мови, казки та пісні. Застосування народної іграшки у виховній практиці дітей є потужним знаряддям формування в них почуттів любові до Батьківщини, поваги до свого народу, його традицій, сприяє пробудженню фантазії та спонукає до творчості.
В українській народній іграшці знайшли відображення явища історичного буття, етичні й естетичні уявлення. Вона засвідчує своєрідні мистецькі риси, виявляє художню обдарованість народу, його прагнення до краси, творчу фантазію, мудрість етнопедагогіки. У тому полягає її культурно-історичне та виховне значення. Однак до нині українська народна іграшка залишається маловивченою, її традиції не мають належного використання у художній та освітньо-виховній практиці. Це значною мірою обумовлює актуальність даної проблеми, яка передбачає отримати істотні знання про мистецьку спадщину та шлях розвитку українського забавкарства. Результати дослідження народної іграшки повинні заповнювати існуючу прогалину в теоретичних та практичних сферах педагогічної діяльності, допомагати зберігати її традиції у соціально-культурних умовах сучасності.
Українська іграшка є більш духовною, ніж зразки, що нав’язуються сьогодні сучасними виробниками дитячих забав, і які є втіленням певних еталонів західної моралі, ринкових, прагматичних відносин. За народною іграшкою стоїть величезний досвід взаємодії наших предків з природним середовищем, багатство культури, практика високоморальних та гуманних стосунків між людьми. У сучасних іграшок, що в більшості своїй є копіями західних розробок, немає такого високого духовно-культурного статусу. Вони є плодом комерційного підходу до забав дітей, в більшості своєї розвивають у них тільки інтелектуальну сфери, спонукають до отримання прагматичних навичок майбутньої професійної діяльності, формують індивідуалістичний підхід в сфері спілкування та взаємодії з іншими людьми. Однак розвиток цих здібностей без формування привабливого та багатого внутрішнього світу обумовлює однобічний розвиток дитини, виховання в ній тільки "приземлених", практичних рис і властивостей.
На жаль, проведене дослідження ігрової діяльності старших дошкільників виявило разючу необізнаність дітей з елементами української культури. Діти мало освічені і практично не знають нічого про народні іграшки: їх сутність, історію, призначення, правила користування. Знання про народну іграшку, можна вважати, знаходяться на рівні нижче середнього. Історію виникнення української народної іграшки діти не знають взагалі, але як треба гратися, які іграшки бувають (українські музичні інструменти, дерев’яні яворівські іграшки, глиняні опішнянські) діти знають посередньо.
Разом з тим, спостереження показали, що народна іграшка не відкидається дітьми у їх ігровій діяльності, вона продовжує бути затребуваною в дитячому середовищі. Частота її використовування, прихильність до неї залежить від педагогічної активності вихователів, батьків, які наполегливо повинні проводити в свідомість дитини пріоритет національного, народного елементу культури. Це вимагає проведення більш продуктивної роботи у повсякденному житті дітей удома та дитячому садку.
Реалії сучасного процесу виховання та навчання дітей у дошкільних навчальних закладах вимагають активізації процесів національного виховання, збільшення обсягу виховних заходів із залученням зразків культурної спадщини українського народу. Проведене обстеження показало, що в старшому дошкільному віці дитина практично залишається не обізнаною з духовно-теоретичними основами української народної іграшки, а використання її в грі пов'язується з звичайним прагненням будь-якої дитини до гри, використовуючи всі наявні засоби, виключаючи при цьому пріоритет народного, національного.
... Cгенерировано за 0.368940 секунд |
|
Реферати | Оферта | Пошук | Замовити реферат | Контакти
|
Copyright © 2011 - Институт.com.ua | Розробка сайту - vbs.com.ua |