А щастя поряд
Вы можете заказать реферат на тему А щастя поряд или найти уже готовые рефераты, которые содержат некоторую информацию по запросу «А щастя поряд»: Поняття і структура добробуту населення Зміст
Вступ 3
1 Поняття і структура добробуту населення 4
2 Рівень добробуту населення 5
2.1 Реальний доход на душу населення 5
2.2 ВНП і рівень добробуту населення 7
2.3 Матеріальні блага та щастя 8
2.4 Щастя та розподіл доходів 9
Висновки 11
Список використаної літератури 12... Структури та об'єднання даних У С++ в структурі поряд з елементами-даними можуть бути оголошені (визначені) елементи-функції.
Розглянемо приклади:
Приклад 1.1
#include
using namespace std;
struct mystruct
Результати:
sptr->i = 1, sptr->str = Mystruct Number 1, sptr->d = 5.175
s1.i = 1, s1.str = Mystruct Number 1, s1.d = 5.175
2. Об'єднання
Також як і в структурі і в класі, в С++ в об'єднанні поряд з елементами-даними можуть бути оголошені (визначені) елементи-функції.
Приклад використання об'єднання:
Приклад 2.1
#include
using namespace std;
union un
... Сімейно-шлюбні стосунки, їх мораль Вступ 3
1. ОСНОВИ МОРАЛІ СІМЕЙНО-ШЛЮБНИХ ВІДНОСИН 4
2. МОРАЛЬНІ АСПЕКТИ ЗМІЦНЕННЯ ШЛЮБУ 9
Висновки 14
Список використаної літератури 15
Вступ
Сім'я починається з любові двох людей – любові, метою якої є не егоїстичне задоволення, а радість, заснована на радості іншої людини, коли любляча людина відчуває щастя, якщо дає задоволення іншому або зменшуючи чи припиняючи його страждання. Така здатність любити прямо залежить від здібності до співпереживання від уміння думати в першу чергу не про себе, а про кохану людину, уміння піклуватися про неї, знати, що це і є твоє щастя, і не думати про винагороду. Коли двоє закоханих вирішують зв'язати свою долю, вони менше всього думають про те, наскільки підходять один одному. Але поступово з'ясовується, що в сумісному житті багато що залежить ні тільки від взаємності і любові, але і від етичної культури партнерів.
Сьогодні, в час трансформації багатьох моральних поглядів і концепцій, все частіше розглядаються питання моралі сімейно-шлюбних відносин. Шлюб, на жаль, становиться чимось нестійким, необов’язковим, свідомість людей змінюється, відбувається зростання тенденцій до індивідуалізму та егоїзму. У таких умовах набуває значення необхідність проаналізувати цінності шлюбу, нагадати значення сім’ї в житті суспільства, розвитку його моралі.
... “ЩЕДРИЙ ВЕЧІР, ДОБРИЙ ВЕЧІР” ПЛАН
І. Вступ
Історія свята
ІІ. Основна частина
Звичаї, обряди і традиції Щедрого Вечора.
2.1. Свято в кожному домі
2.2. “Поставайте в ряду - Я козу веду”.
2.3. “Наша Маланочка – добра господарочка”
2.4. “Суджений – ряджений, перевези через місток” – дівчата гадають
ІІІ. “На щастя, на здоров’я, на Новий рік” – звичаї свята Василя
ІV. Народні прикмети та прислів’я, пов’язані із Щедрим вечором та Василем.
V. Висновки.... українська мова кр Завдання 1. Поясніть, у яких стилях мови автор може виявити індивідуальність? 3
Завдання 2. Складіть вправу на закріплення знань однокурсників з теми «Засоби милозвучності української мови». 5
Завдання 3. Напишіть невеликий роздум-есе на тему: «В чому трагедія Еллочки-Людоїдки або скільки слів достатньо знати для повного щастя?». 5
Завдання 4. Придумайте вислів за даним початком: «Крила виростають…» 7
Завдання 5. Запишіть по одному прикладу кожного з морфологічних і неморфологічних способів словотвору. 7
Список використаної літератури 9
... Християнська градація та твір Ніцше - Так казав Заратустра Вступ 2
Розділ 1. Загальна характеристика твору Ніцше з точи зору 4
1.1. Коротка біографічна довідка про Ніцше напередодні написання «Так казав Заратустра» та до заввершення твору. 4
1.2 Загальний аналіз твору Ф. Ніцше «Так казав Заратустра» 8
Розділ 2. «Так казав Заратустра» та проблема Бога 13
2.1. Релігійні особливості книги Ф. Ніцше «Так казав Заратустра» 13
2.2. Безбожжя філософії Ніцше 20
2.3. Роздуми про щастя у творі «Так казав Заратустра» з точки зору християнства 25
Висновок 32
Список використаної літератури: 33... Духовність і сенс життя Зміст
ВСТУП 2
Розділ 1. Категорія духовності та проблема сенсу життя людини 4
1.1. Поняття духовності 4
1.2. Проблема сенсу життя 8
1.3. Досвід осмислення проблеми сенсу життя 11
1.4. Сенс життя і щастя 14
Розділ 2. Духовність українців: погляд у минуле і майбутнє 22
2.1. Історичні та екологічні аспекти національної духовності 22
2.2. Мова і духовність 26
2.3. Ментальність українців і духовна агресія 27
2.4.Духовність як найважливіша засада формування української державності 29
ВИСНОВКИ 32
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 34... Гастрономічний код у зображенні образів персонажів і взаємин між людьми у романі Еміля Золя Черево Парижу
Вступ 2
Розділ І. Семантика образів матеріально-тілесного низу у світовій культурі та міфології. 5
1.2. «Карнавальна культура» як один із проявів сакралізації профанічного низу. 5
1.2. Світосприйняття очима письменників-натуралістів. 13
1.3. Образи «тіла» і «бенкетування» в світовій літературі. 18
Розділ ІІ. Філософський зміст роману «Черево Парижу» Еміля Золя. 29
2.1. Психологія «товстих» і «худих» через призму натуралістичного відтворення дійсності. 29
2.2. Центральний ринок – «стійке тваринне щастя». 33
2.3. Текстовий натюрморт як досвід імпресіоністичного живопису в літературі. 37
Висновки 40
Список використаної літератури 43
... Контрольна з прихології 1. Опишіть основні поняття курсу (ПДОС), наведіть приклади. Зробіть 3
1.1. Поняття спілкування, стратегія, техніка, прийом 3
1.2. Три рівні відображення дійсності людиною - 3 сфери взаємодії у спілкуванні 7
1.3. Три стратегії спілкування (імперативна, маніпулятивна, діалогічна) 9
1.4. Засоби та техніки спілкування (вербальні, невербальні, слухання-мовлення) 9
1.5. Три основні модальності спілкування (три канали сприйняття В, А, К) 11
1.6. Результативність особистісного та ділового спілкування (справа та стосунки) 12
1.7. Так- і Ні-реакція як показник напряму та продуктивності процесу спілкування 13
2.1. Розкрийте особливості спілкування з урахуванням трьох основних модальностей спілкування: візуальної, аудіальної, кінестетичної (В, А, К) 14
2.2. Наведіть три приклади ділової бесіди з підстрой кою під модальності клієнтів 16
2.3. Складіть текст реклами, що містить усі три модальності 16
2.4. У вищезгаданих текстах підкресліть відповіді-предикати (В, А, К) 17
2.5. Зробіть висновки 17
3. Підберіть малюнки з зображенням п’яти комунікативних позицій за В.Сатір (Звинувач, Жертва, Комп’ютер, Флюгер, Партнер). Дайте їх коротку характеристику (мова, тіло, ресурс, неконгруетні ситуації) 18
4.1. Розкрийте особливості ефективного спілкування з позиції трансактного аналізу Е.Берна 19
4.2. Підберіть 3 карикатури із зображенням взаємодіючих персонажів і проведіть аналіз трансакцій 20
4.3. Розкрийте особливості ефективного спілкування „поряд” у спідкуванні із „звинувачем” і „жертвою” 22
4.4. Наведіть 2 приклади „поглажувань” в діловому та особистісному спілкуванні по три на кожну з 10-ти основних тем: територія, речі, тварини, близькі люди, - зовнішність, досягнення, емоційний стан, думки, бажання, почуття (емпатія), дія, поведінка, конкретні вчинки, риси характеру, якості особистості, улюблені заняття, страва, відпочинок та інші задоволення 23
4.5. Зробіть висновки 25
Список використаної літератури 26... Курсова робота за варіантом 10. Розв’язання наскрізної задачі бухгалтерського обліку Курсова робота за варіантом 10.
Ціль роботи – закріплення теоретичних знань, набутих навичок для рішення практичної задачі з бухгалтерського обліку.
Курсова робота передбачає розв’язання задачі бухгалтерського обліку за жовтень 2003 року господарської діяльності виробничого підприємства ТОВ “Піраміда”, м. Київ, вул. Закревського, б. 38.
Організація бухгалтерського обліку на ТОВ “ Піраміда” ведеться на єдиних методологічних засадах, встановлених Законом України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” № 996 від 16.07.1999 року.
Реєстрація первинних облікових документів, відображення господарських операцій на рахунках, визначення собівартості продукції і фінансового результату ведуться в одному реєстрі – Книзі обліку господарських операцій.
Поряд з Книгою обліку для обліку розрахунків по оплаті праці з працівниками та бюджетом ТОВ “Піраміда” веде Відомість обліку заробітної плати за формою № В-8.
Курсова робота виконується у такий послідовності:
1. Складання балансу на початок місяця. 01.10.2003 р.;
2. Нарахування заробітної плати за жовтень 2003 року робітникам підприємства з усіма необхідними розрахунками (відрахування з заробітної плати кожного працівника, нарахування фондів соціального забезпечення на ФОП згідно діючого законодавства);
3. Складання журналу реєстрації господарських операцій за жовтень 2003 року згідно наданого в завданні зразка;
4. Рознесення господарських операцій по кореспондуючим рахункам синтетичного і аналітичного обліку з використанням даних залишку по рахункам на початок місяця (табл. 1) і журналу реєстрації господарських операцій за жовтень 2003 року (табл. 3);
5. Складання оборотного балансу (відомості) за жовтень 2003 року і Головної книги по усім рахункам бухгалтерського обліку за жовтень 2003 року;
6. Складання балансу на 01.11.2003 року.
Похідні дані для складання балансу на 01.10.2003 року....
Похідні данні для розрахунку заробітної плати...
Усі робітники є членами профспілки, але платять внески самостійно.
Василенко О.В. прийнятий на роботу у звітному місяці.
Середньозважений заробіток за два останні місяці у Береговій А.И. склав 12,00 грн., у Трухан О.В. – 10,00 грн., ці суми не перевищують подвійної тарифної ставки в розрахунку на день.
Калюк А.Ю. на підприємстві робить по сумісництву.... Психологічні особливості хворих виразковою хворобою План
ВСТУП 3
1. ТЕОРИТИЧНА ЧАСТИНА 5
1.1. Виразкова хвороба 5
1.2. Медичні особливості формування психосоматичної патології виразкової хвороби 8
1.3. Психологічні особливості хворих виразковою хворобою 13
1.4. Типологічні особливості формування захворювання 17
2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА 21
2.1. Дослідження 1: Особливості психологічних типів в осіб з психосоматичними та психічними розладами хворих на виразку 21
2.2. Дослідження 2: Оцінка психологічного стану за методикою ММРІ (скорочена). 28
ВИСНОВКИ 34
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА 37
ДОДАТКИ 39
Додаток 1 39
Додаток 2 44
Додаток 3 45
Метою роботи є висвітлення головних питань, які пов’язані з психічними особливостями особистості і впливом цих характерних рис на розвиток та перебіг виразкової хвороби.
Предметом дослідження курсової роботи є розгляд специфічних рис, які характерні хворим з виразковою хворобою і менш притаманні здоровим особам.
Об’єктом дослідження в курсовій роботі стали дві групи опитуваних: одна група складалися тільки з чоловіків 20-40 років і була поділена на три підгрупи для порівняльного аналізу. Інша група складалися також тільки з чоловіків 20-40 років і була поділена на дві підгрупи для проведення порівняльного аналізу хворих та здорових типів особистості.
Для досягнення мети автор ставить такі завдання:
1. Розглянути фізіологічні особливості хворих виразкою хворобою;
2. Представити зв’язок психологічного з фізіологічним фактором щодо виникнення і розвитку виразкової хвороби;
3. Детально розглянути особистісні особливості хворих виразковою хворобою;
4. На прикладі дослідження особистісних рис груп здорових осіб поряд з хворими на виразку довести взаємозв’язок цих двох факторів.
В роботі особливої уваги заслуговують наступні літературні джерела: Сорокоумова А.Ф. Нейровегетативні і психоемоційні порушення при гастродуоденитах і виразковій хворобі і обґрунтування тактики лікування: - Красноярськ, 1992.; Василенко В.Х.; Гребенев А.Л.; Шептулин A.A. Виразкова хвороба. Москва: "Медицина", 1984.; Трофімов, В.М.; Калінін А.П.; Нечай А.И. Клінична медицина. – М., 1991. - №3.; Передерий В.Г., Ткач С.М., Швець Н.И. і ін. Виразкова хвороба або пептична виразка. Сучасні представлення про причини виникнення, нові підходи у лікуванні і можливостях вилікування виразки шлунка і дванадцятипалої кишки.- К.: Здоров'я, 1997., а також роботи іноземних письменників в перекладі деяких частин.
Структурно робота складається з вступу, теоретичного розділу, практичного розділу з наданням досліджень, висновків, використаної літератури та додатків.
... Програма соціологічного дослідження Вступ 3
1. ПРОГРАМА СОЦІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇЇ ФУНКЦІЇ 4
2. МЕТОДОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ ПРОГРАМИ 7
3. МЕТОДИЧНИЙ РОЗДІЛ ПРОГРАМИ 11
4. РОБОЧИЙ ПЛАН ПРОГРАМИ 14
Висновки 17
Література 18
Вступ
Будь-яка діяльність людини вимагає до себе планомірного, систематизованого підходу. Попередньо розроблений план, програма сприяє врахуванню всіх моментів, які необхідно виконати під час роботи. Глибоке продумування всіх дій не дозволяє забути та пропустити всього, що потрібно для виконання справи. Тим більш, таке впорядковування своїх дій необхідно для організації та проведення соціологічного дослідження, яке за своїм обсягом і важливістю відноситься до найскладніших наукових розробок.
Програма соціологічного дослідження як раз і виконує таку функцію: вона узгоджує дії всіх його учасників, обґрунтовує науковий підхід до проблеми, що вивчається, відображає світоглядні принципи її вирішення. Правильне складання програми являється необхідною умовою успішного проведення соціологічного дослідження.
Висновки
Програма соціологічного дослідження є науковим документом, що містить схему логічно обґрунтованого переходу від загальних теоретичних уявлень про досліджуване соціальне явище, до використання інструментарію і виконання дослідницьких процедур (збирання, обробки та аналізу інформації). Вона є стратегічним документом, який дає змогу зробити висновки щодо концептуальних засад, методики проведення, спрогнозувати його результативність.
Програма виконує методологічну, методичну, організаційну функції. їх реалізація впливає на "структуру програми, яка складається з методологічної та методичної частин. Методологічний і методичний розділ програми відображають відповідні функції програми, за допомогою яких як раз і забезпечується логічна цілісність дослідження, його науковість, зв’язок з попередніми науковими розробками соціологів. Завдяки цим функціям програма визначає місце конкретного соціологічного дослідження в загальному процесі розвитку наукового знання.
Оскільки соціологічне дослідження охоплює значну кількість операцій, конкретних процедур, специфічних технологій, важливо, щоб усі вони були чітко визначені, детально описані, логічно взаємопов'язані. Цьому сприяє робочий план, який розробляють поряд з програмою дослідження. Завдання його полягає у впорядкуванні відповідно до програми основних етапів, термінів дослідження, використання матеріальних і людських ресурсів.
Програма соціологічного дослідження є своєрідною моделлю наукового пошуку. Вона повинна бути чіткою, глибоко аргументованою і зрозумілою. Її відсутність або спрощений підхід до виконання розділів програми свідчить про непідготовленість, непродуманість дослідження в цілому.
... Курсова робота за варіантом 8. Розв’язання наскрізної задачі бухгалтерського обліку Ціль роботи – закріплення теоретичних знань, набутих навичок для рішення практичної задачі з бухгалтерського обліку.
Курсова робота передбачає розв’язання задачі бухгалтерського обліку за жовтень 2003 року господарської діяльності виробничого підприємства ТОВ “Професіонал”, м. Київ, вул. З. Гайдай, б. 28.
Організація бухгалтерського обліку на ТОВ “ Професіонал” ведеться на єдиних методологічних засадах, встановлених Законом України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” № 996 від 16.07.1999 року.
Реєстрація первинних облікових документів, відображення господарських операцій на рахунках, визначення собівартості продукції і фінансового результату ведуться в одному реєстрі – Книзі обліку господарських операцій.
Поряд з Книгою обліку для обліку розрахунків по оплаті праці з працівниками та бюджетом ТОВ “Професіонал” веде Відомість обліку заробітної плати за формою № В-8.
Курсова робота виконується у такий послідовності:
1. Складання балансу на початок місяця. 01.10.2003 р.;
2. Нарахування заробітної плати за жовтень 2003 року робітникам підприємства з усіма необхідними розрахунками (відрахування з заробітної плати кожного працівника, нарахування фондів соціального забезпечення на ФОП згідно діючого законодавства);
3. Складання журналу реєстрації господарських операцій за жовтень 2003 року згідно наданого в завданні зразка;
4. Рознесення господарських операцій по кореспондуючим рахункам синтетичного і аналітичного обліку з використанням даних залишку по рахункам на початок місяця (табл. 1) і журналу реєстрації господарських операцій за жовтень 2003 року (табл. 3);
5. Складання оборотного балансу (відомості) за жовтень 2003 року і Головної книги по усім рахункам бухгалтерського обліку за жовтень 2003 року;
6. Складання балансу на 01.11.2003 року.
Похідні дані для складання балансу на 01.10.2003 року.
Таблиця 1
Залишки по рахункам бухгалтерського обліку станом на 01.10.2003 року...
Таблиця 2
Похідні данні для розрахунку заробітної плати...
Усі робітники є членами профспілки, але платять внески самостійно.
Василенко О.В. прийнятий на роботу у звітному місяці.
Середньозважений заробіток за два останні місяці у Береговій А.И. склав 12,00 грн., у Трухан О.В. – 10,00 грн., ці суми не перевищують подвійної тарифної ставки в розрахунку на день.
Калюк А.Ю. на підприємстві робить по сумісництву.
Зміст
Вихідні данні 3
1.Баланс на початок місяця. 6
2.Нарахування заробітної плати робітникам підприємства ТОВ “Професіонал”. 9
3. Складання журналу реєстрації господарських операцій за жовтень 2003 року 12
4. Рознесення господарських операцій по кореспондуючим рахункам синтетичного і аналітичного обліку. 24
5. Складання оборотного балансу (відомості) за жовтень 2003 року і Головної книги по усім рахункам бухгалтерського обліку за жовтень 2003 року. 39
6. Складання балансу на 01.11.2003 року. 68
Висновки 71
Первинні документи 72
Список використаної літератури. 100
... Основні чинники міцного шлюбу і сім’ї Вступ 3
1. Проблеми існування та функціонування сім'ї 4
2. Соціальні фактори кризи сучасної сім’ї та чинники міцності шлюбно-сімейних відносин 10
Висновки 19
Список використаної літератури 20
Вступ
Сім'я відіграє велику роль у сучасному суспільстві. Вона є первинною клітиною соціальних груп, класів, які утворюють соціальну структуру будь-якої країни. Життя більшості людей так чи інакше пов'язане з сім'єю – своєрідним мікросвітом, де сплітаються складні економічні, політичні, психологічні, ідеологічні, фізіологічні та інші соціальні проблеми. Будучи залежним від економічного становища країни, від політики, рівня культури, сімейне життя впливає на стан національної економіки, політичні події тощо. Вивчення сім'ї, шлюбу має глибоке практичне значення, воно є важливою передумовою розуміння багатьох процесів, які відбуваються у суспільстві. У цьому плані дуже важливим в соціології є вивчення чинників міцного шлюбного союзу людей.
Висновки
Якість функціонування сім'ї як малої групи залежить від соціально-психологічних характеристик подружжя. Визначальним у становленні молодого подружжя є їх спільні сімейні цінності. Факторами, детермінуючими створення подружжям міцної сім'ї, є характерологічні якості, просімейна мотивація, диференціація сімейних та індивідуальних меж, розподіл сімейних ролей.
Сім'я як мала група має певні особливості, які залежать від індивідуальних властивостей членів групи. Як правило, сім'я має консервативну соціальну структуру, яка може не змінюватися протягом тривалого часу, а її особливості обумовлюють життєдіяльність та стабільність родини.
Головними чинниками міцного шлюбу і сім’ї можна вважати економічні (рівень матеріального забезпечення, наявність житла), психологічні (психологічна сумісність подружжя, їх спільні цінності, інтереси, потреби, вміння безконфліктно поводитися в напружених ситуаціях), соціальні (допомога батьків, їх участь у вирішенні життєвих труднощів, позитивний вплив рідних і друзів під час розв’язання сімейних конфліктів), інтимні (сексуальна привабливість подружжя одне для одного).
Для оптимізації шлюбно-сімейних відносин суспільству необхідно вирішувати низку соціальних питань. Але багато залежить і від індивіда. Соціологи вважають, що стабільність шлюбу, сім'ї значною мірою залежить від волі людини до досягнення щастя, успіху в шлюбі, вироблення особистісної установки на терпимість до партнера, членів сім'ї. Важливу роль відіграє організація взаємодії у сім'ї, заснована на врахуванні реальних можливостей членів сім'ї. Вагомим чинником зміцнення шлюбних взаємин є спільна, значима для обох діяльність.
... Романтизм як ідейно-культурний напрямок Вступ 3
1. ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК РОМАНТИЗМУ 4
2. ХАРАКТЕРНІ ІДЕЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОМАНТИЗМУ 7
Висновки 13
Література 14
Вступ
Людям притаманно існувати в межах певної історичної епохи, поділяти своє буття на періоди. Маючи деяку основу свого життя, вони намагаються утримати її, зберегти, максимально пристосувати до умов існування. Всі їхні ідеї, думки, концепції спрямовані на теоретичне обґрунтування основ існування. В них люди знаходять силу, вихідні принципи для подальшого розвитку. В них же відбувається накопичення й нових поглядів, які спричиняють переосмислення свого життя, особливо у трагічні історичні періоди розвитку. Так відбулося і з романтизмом. Він з'явився та поширився на межі ХVIII – ХІХ ст. і не був схожим на жодне з культурних явищ, що мало до цього людство. Безперечно, на його виникнення вплинув весь попередній досвід цивілізації, але явище романтизму, незважаючи на його досить широкий і всеохоплюючий характер, не можна сплутати з жодним іншим. Вивчення його є корисним для розуміння сутності розвитку суспільних відносин та подій того часу, механізмів та логіки відображення явищ дійсності за допомогою художніх засобів.
Висновки
Романтизм з'явився поворотним пунктом в історії європейської художньої культури і естетичної думки. Поняття романтизму пов'язане перш за все з художнім напрямом, що виник в Німеччині в останнє п'ятиліття XVIII в. Але оскільки цей напрям відповідав настроям і образу думок найактивніших представників європейського суспільства тієї пори, то дух романтизму був дуже швидко засвоєний в самих різних областях культурного і соціального життя: від природних наук до політичних вчень і рухів, від рівня виробництва духовних цінностей до рівня суспільного умонастрою.
Заслуги романтиків у розвитку світового мистецтва важко переоцінити. Вони розширили й оновили старі художні форми, розробили жанри історичного роману, фантастичної повісті, ліро-епічної поеми, нові форми драми, досягли небувалої майстерності в ліричній поезії. Поряд з художніми відкриттями великої античної літератури від Гомера до Овідія, що наснажили геній титанів пізнього середньовіччя та доби Відродження, проклали шлях до художнього дослідження діалектики душі, разом з художніми відкриттями французького класицизму та доби Просвітництва, романтизм – спадкоємець кращих традицій літератури минулого, зі свого боку, багато в чому сприяв подальшим великим досягненням мистецтва.... Особливості сучасного політичного режиму України Вступ 3
1. РЕЖИМ ПАРЛАМЕНТСЬКО-ПРЕЗИДЕНТСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ: ТЕНДЕНЦІЇ І СУПЕРЕЧНОСТІ В СИСТЕМІ ВЛАДИ 4
2."ДВОВЛАДДЯ" ЯК ОСОБЛИВІСТЬ ПОЛІТИЧНОГО РЕЖИМУ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ 8
3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ТА СТАБІЛІЗАЦІЇ ПОЛІТИЧНОГО РЕЖИМУ 14
Висновки 20
Література 21
Вступ
Політичний режим – це характеристика не тільки держави, але й всієї політичної системи. Відносини між людьми з приводу державної влади й відносини людей з державною владою, які формують зміст політичного режиму, розгортаються саме у сфері політичної системи. Оскільки остання є одним із рівнів громадянського суспільства, то корінні соціально-економічні й культурні основи цього суспільства зумовлюють характер держави не безпосередньо, а втілюючись в особливостях політичного режиму.
Сучасний політичний режим України визначити важко. Він поєднує в себе певні елементи всіх видів відомих на цей час режимів і не може бути тлумачним однозначно. Тим більш, що його формування відбувається в умовах гострої економічної, політичної і соціальної кризи, перебудови українського суспільства, переходу на нові принципи політичного і суспільно-економічного життя.
Дослідження політичного режиму України корисно тим, що дозволяє з неупереджених, наукових позицій оцінити процеси, які сьогодні відбуваються в суспільстві. Такі дані можуть стати головним знаряддям подолання кризи, налагодження в країні життя за вищими світовими стандартами.
Висновки
В сучасній Україні існує і специфічний "змішаний" політичний режим, в якому поєднуються ознаки всіх основних чистих різновидів політичних режимів: демократичного, авторитарного, автократичного, диктаторського, тоталітарного, анархічного, охлократичного. Передбачити направлення подальшої еволюції політичного режиму сучасної України досить складно, тому що характер еволюції залежить від надто величезної кількості факторів, і внутрішніх, і зовнішніх.
В Україні, де поряд з сильними традиціями інтернаціональної єдності народів існують історичні активні націоналістичні і сепаратистські сили, процес становлення і розвитку політичної системи і політичного режиму ринкової держави набуває ряду специфічних особливостей, а діяльність різноманітних політичних структур і рухів насторожує маси, змушує їх ревно оберігати вже надбані політичні цінності. В таких умовах політичні лідери в Україні використовують політичну ситуацію і розгортують діяльність по створенню такої системи суспільних політичних відносин, що сприймалася б з розумінням народом і його посланцями в представницьких органах влади.
В сучасних умовах в Україні здійснюється процес передачі влади на місцях органам самоврядування, а всередині їх – розмежовування законодавчих і виконавчих органів, йде пошук найоптимальніших структур з урахуванням досвіду інших країн.
... Сократ – засновник діалогу Вступ 3
1. Сократ як засновник діалогічного методу в філософії. 4
2. Майєвтика та іронія як складові діалогу Сократа 8
Висновки 15
Література 16
Вступ
Давні греки відшукували питання доцільності, істинності, моральності в діяльності людини, хотіли пізнати, чому людина повинна поводитися таким чи іншим чином. „Пізнай самого себе” – це девіз був викарбуваний на фронтоні Дельфійського храму і спонукав нові і нові покоління філософів до досягнення розкриття сутності людського буття. Однак, як показав подальший хід подій, цей девіз кожен з філософів розумів по-своєму. Що саме повинен пізнати мислитель? На це питання філософи відповідали з різних точок зору.
Хоч і немає прямого посилання та те, що цей вислів належить Сократу, однак багато дослідників вважають, що він належать саме йому. В будь-якому випадку, вважають вони, найсправедливіше було б так, щоб ці слова дійсно належали Сократу за його заслуги в справі пізнання основ буття людини. Найбільшу славу принесли мислителю його діалоги, які були не просто способом спілкування двох осіб, а інструментом пізнання істини. Через певний порядок і механізм проведення цих діалогів – іронію і майєвтику – Сократа вважають засновником діалогічного методу ведення полеміки, про який піде мова в цій роботі.
Висновки
Сократ – великий античний мудрець – стоїть у витоків раціоналістичних і просвітительських традицій європейської думки. Йому належить видатне місце в історії моральної філософії й етики, логіки, діалектики, політичних і правових навчань. Вплив, здійснений ним на прогрес людського пізнання, відчувається до наших днів. Він назавжди ввійшов у духовну культуру людства. Філософ був прибічником етичного реалізму, відповідно до якого будь-яке знання є добро, а зло, порок походять від незнання.
Сократ є творцем „діалогічного” способу ведення полеміки, в ході якої виявлялася неспроможність людського логічного мислення одностайно і несуперечливо визначати певне філософське поняття. Основний метод, вироблений і вживаний Сократом при цьому, одержав назву "майевтика". Суть майевтики не в тому, щоб навчити істині, а в тому, щоб завдяки логічним прийомам, навідним питанням підвести співбесідника до самостійного знаходження істини.
Сократ вів свою філософію і просвітницьку роботу в гущині народу, на площах, ринках у формі відкритої бесіди (діалогу, суперечки), темами якої були злободенні проблеми того часу, актуальні і нині: добро; зло; любов; щастя; чесність і т.д. При цьому слід відмітити, що незважаючи на те, що хоча цей метод з моменту його винаходу Сократом має вже давню історію, людству ще не вдалося відповісти на ці питання та розв’язати проблеми пов’язані з мораллю.
Діалоги Сократа показують, що практично людині не дано осягнути найвищі поняття філософії за допомогою формальної логіки, особливо ті, що пов’язані з мораллю: якщо їх конкретизувати, область різних понять та суджень становиться нескінченною, якщо їх максимально узагальнити – всередині логічних розмірковувань виникають непереборні суперечки.
... Соціальне прогнозування в управлінні, його сутність, функції, види, методи Вступ 3
1. Сутність соціального прогнозування в сфері управління та його функції. 4
2. Види та методи соціального прогнозування в управлінні. 13
2.1. Експертне прогнозування. 18
2.2. Пошукове прогнозування. 22
2.3. Нормативне прогнозування. 23
2.4. Метод сценаріїв. 25
Висновки 28
Література 29
Вступ
Ще в сиву давнину люди намагалися підняти завісу над майбутнім, передбачити власну долю і подальший хід подій у своєму житті, прагнули заздалегідь підготуватись до зустрічі з майбутнім, більше того, вплинути на нього. У сучасну добу проблема прогнозування явищ і подій, передбачення соціальних наслідків прийнятих рішень набуває особливого характеру в контексті нових глобальних проблем: "суспільство і катастрофа", "суспільство і його дестабілізація", що безпосередньо зачіпає основи існування сучасного суспільства. І центральний вузол цієї нової глобальної проблеми "суспільство – катастрофа" в діалектиці непередбаченого.
Актуальність проблеми прогнозування в наш час зумовлена тим, що ускладнились процеси розвитку суспільного життя в умовах бурхливого розвитку науки і техніки, значно розширились обсяг і масштаби прогностичної діяльності, кількісна і якісна багатоманітність об'єктів прогнозування. Крім того, зросла соціальна, економічна, екологічна, інформаційна цінність прогнозів. Ставши надбанням суб'єктів управління і планування, прогнози активно впливають на сьогодення, допомагають запобігати або зводити до мінімуму небажані наслідки розвитку тих чи інших процесів у майбутньому. Тому, відзначаючи важливу роль прогнозування, дана робота присвячена питанням соціального прогнозування як чинника ефективності управління. Через складність, багатогранність цієї проблеми зупинимося тільки на деяких, найбільш важливих її аспектах: сутності, функціях, видах та методах такого прогнозування.
Висновки
Прогнозування в соціальній сфері та управлінні, поряд з плануванням, програмуванням, проектуванням, є формою конкретизації наукового передбачення; воно не допускає директивного вирішення проблем сучасного і майбутнього. Прогностичний підхід ставить завдання: виявити можливі або бажані варіанти розвитку об'єкта для наступної оптимізації планів, програм, проектів. Ефективність функціонування суспільних систем значною мірою визначається наявністю надійного соціального прогнозу, тобто визначення можливих станів об’єкта управління в майбутньому на основі тенденції його розвитку в минулому і тепер. Такий прогноз характеризує найбільш імовірний стан соціального об’єкта у разі збереження існуючих тенденцій.
Соціальні прогнози в управлінні можуть бути оперативними, коротко- та довготерміновими. Найбільш часто використовуються в соціальному прогнозуванні методи екстраполяції, експертизи, моделювання. Соціальне прогнозування здійснюється на трьох рівнях. Найвищий масштабний рівень – це суспільство в цілому, середній – певна територіальна спільність чи регіон і нижчий – окремий колектив. В управлінні прогнози набувають значення тільки в випадку своєї надійності, вірогідності. Такі прогнози є основою прийняття управлінських рішень в усіх сферах суспільного життя.
Прогнозування є однією з основних ланок управлінського процесу. Якщо ми не можемо уявити собі очікуваний хід розвитку події, тобто не можемо спрогнозувати цю подію, ми не зуміємо ефективно ухвалювати управлінські рішення і оптимізувати роботу підприємства. Під прогнозуванням в управлінні слід також розуміти науковий спосіб виявлення стану і вірогідних шляхів розвитку організації, і через те, що головною метою такого прогнозу є передбачення її розвитку, такий прогноз завжди можна вважати соціальним.
... ТЕМАТИКА СУХОМЛИНСЬКОГО, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЄ ОСНОВУ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ Вступ 3
1. В.О. Сухомлинський – видатний український педагог-новатор 4
2. Педагогічна майстерність як основа навчально-виховного процесу 7
3. Шляхи формування педагогічної майстерності за В.О.Сухомлинським 10
Висновки 15
Література 16
Вступ
Освіта – органічна частина духовного життя суспільства. Саме в цій системі створюється майбутнє, продукуються і передаються соціокультурні та особисті цінності. Виховання і навчання підростаючого покоління вимагає ретельної підготовки педагогічних фахівців. Саме від них залежить підвищення ефективності та якості навчально-виховного процесу. Їх педагогічна майстерність, фахова підготовка є вирішальним фактором в сучасній школі.
Сьогодні роздаються голоси, що вимоги до моральних та психологічних якостей, педагогічної майстерності сучасного вчителя значно завищені: не буває ідеальних людей, не здатна людина втілювати у собі одному ангельський образ з конячою працездатністю і все це в умовах нашої “ринкової” економіки, яка мало що робить для створення достатніх матеріальних умов для педагогів школи. Деякі педагоги ставлять питання про моральну відповідальність держави за те положення, в якому опинився сучасний вчитель. Вимагати все – і взамін практично нічого не віддавати – негідна політика тих, хто взяв на себе функцію управління освітою.
Безперечно, у важкому становищі знаходиться сьогодні педагоги. Але разом з тим виникає питання: А як працювали наші попередники, вчителі тридцятих, сорокових, п’ятидесятих, шістдесятих років? Дуже часто вони опинялися в не менш складних життєвих умовах. Як це відображалося на їх прагненні підвисити свою педагогічну майстерність? Чи не зменшували меркантильні інтереси їхнього бажання вчити дітей, формувати нові особистості, приносити користь суспільству?
Про ці та інші аспекти підвищення майстерності педагогів говорить у своїх роботах Василь Олександрович Сухомлинський, видатний український педагог, який усе життя, незважаючи на суворі умови, працював в ім’я високої мети – навчання і виховання Людини. Його твори – це практично директивні вказівки про те, яким вимогам повинен відповідати вчитель і як він повинен вдосконалювати свою педагогічну майстерність попри всі труднощі життя.
Висновки
Всім своїм життям і творчою працею Сухомлинський довів, що головним предметом у викладанні будь-якого вчителя є сенс життя, справжнє людське щастя. Тому особливої уваги, в зв’язку з цим, набувають моральні якості вчителя. Не може бути справжнього виховання без взірця, який повинен бачити перед собою учень в особі свого педагога.
Для сучасного педагога мають велику цінність методичні поради В.О.Сухомлинського щодо шляхів виховання гуманістичної культури дітей, підлітків, напрямів практичної естетичної роботи з учнями, формування духовного світу людини.
На сьогоднішньому етапі викликають дуже великі сумніви щодо наявності і використання у сучасному педагогічному середовищі тих гуманістичних порад Сухомлинського, які містяться у його роботах. Педагогічна майстерність педагогів нашого часу здебільшого підвищується не в бік духовного зростання, а в бік оволодіння та застосування новітніх технічних прийомів навчання.
Гуманістичність виховання не втратила своєї актуальності в наші часи, хоча в суспільстві стали найбільш пануючими ідеї особливої значимості грошей, високого матеріального та суспільного становища. На мою думку, українська нація ніколи не зможе перетворитися із високодуховної, глибокоморальної спільноти в соціальний конгломерат грошових ділків і спритних підприємців. Тимчасове затьмарення людей ідеями збагачення поступово зміниться поверненням до духовних цінностей, які продовжують жити у народі. Поради В.О.Сухомлинського щодо виховання ще знайдуть своїх палких прибічників.
... Контрольна з ділової української мови 1) [страждаjy, мучус' і жиеwу, і гину, благослоул'аіу б’іл' тwоііх геинет] (более точный разбор в прикрепленном файле paint)
Страждаю [страждаjy] (справа от а – точка, сккомодация гласного)
Вісім букв, дев’ть фонем (звуків), три склади
Благословляю [благослоул'аіу] (ударение, а слева аккомодирует, т.е. точка, более подробно в файле paint)
12 букв, 13 фонем (звуків), 5 складів
2) Найпрекрасніша мати щаслива, найсолодші кохані вуста, найчистіша душа незрадива, найскладніша людина проста.
Най/пре/красн/іш/а - приставка/приставка/корінь/суфікс/закінчення
Не/зрад/ив/а – приставка/корінь/суфікс/закінчення
3) хоч/у – крінь/закінчення
наш/ій – корінь/закінчення
най/велич/н/іш/ій- приставка/корінь/суфікс/суфікс/закінчення
планет/ - корінь/нульове закінчення
5) Про те, що ми вчили, я вже давно забув.
Вона була гарна, проте її волосся було нерозчесане.
Якщо ми пойдемо до бабусі, назбираємо там яблук з дерева.
Як що до того правила, я його не вивчив.
Що б не сталося, я завжди буду з вами і душею, і серцем.
Ми сьгодні залишимося вдома, щоб не йти до школи і не відповідати на уроках.
Якби ти була трохи обачнішою, ми б не загубилися.
Як бі я хотіла, щоб моя мрія здійснилася.
За те я кохаю свою крайну, що в ній така прекрасна мова.
Я не буду робити сьогодні ці роботу, зате зроблю щось інше.
Я бачу наскрізь її, це та ж дівчина, що була вчора з нами в кафе.
Таж навіщо вам цей листочок здався.
5) Треба хліба людині й металу,
Треба музики і п’єдесталу,
Та, мабуть, над усе до загину
Треба віри людині в людину (Забаштанський).
Розбір розділових знаків:
Треба хліба людині й металу, треба музики і п’єдесталу, – склодне речення, між двома граматичними основами ставляться коми (у двох випадках).
Та, мабуть, над усе до загину треба віри людині в людину – мабуть-вставне слово,яке виділяється комами з двох боків.
Примітка: Вставними найчастіше бувають такі слова й словосполучення: бач, бачиш, бачте, безперечно, безсумнівно, безумовно, бувало, видимо, видно, відома річ, власне, головне, головним чином, далебі, до речі, звичайно, звісно, здавалось, здається, значить, зрозуміло, кажуть, коротко кажучи, либонь, мабуть, між іншим, мовляв, може, можливо, навпаки, на жаль, на мій погляд, на нашу думку, наприклад, нарешті, на щастя, немає сумніву, отже, очевидно, певна річ, певно, по-перше, по-друге, правда, проте й однак (не на першому місці в головному або підрядному реченні, де ці слова є сполучниками), сказати б, справді, щоправда, як видимо, ясна річ і деякі інші.
Найкраща, по-моєму, краса – це краса вірності.
По-моєму – вставне слово, яке відокремлюється з двох боків комами.
Тире ставиться перед словами це,то,от або якщо їх нема, але можна поставити. В данному випадку стойть слово «це»
Любов до Вітчизни починається з любові до берези біля рідної хати до стежки на городі, втоптаної дитячими ногами. – кома ставится, щоб виділити дієприкметниковий зворот, ставиться одна, а не з двох боків, тому що зворот стойть наприкінці речення.
Усе навколо: дерева, птахи, люди сповнене весняної пружної нестриманої сили.
Двокрапка ставиться перед однорідними членами речення після пояснювального слова (усе). Коми ставляться після однорідних членів речення.
Синтаксичний розбір:
Найкраща, по-моєму, краса – це краса вірності.
Підмет краса, присудок – краса вірності. Присудок складний, складається з двох слів, які являються іменниками. Найкраща – означення, підкреслюється хвилястою лінією.
Усе навколо: дерева, птахи, люди сповнене весняної пружної нестриманої сили.
Усе – пояснювальне слово
Навколо – додаток, підкресл. Крапкою з тире (_._._._._.)
Дерева, птахи, люди - підмети(підкресл. Однією сплошною лінією)(________________)
Сповнене – присудок, двома лініями підкреслюється.
Весняної, пружньої, нестриманої – означення, підкресл. Хвилястою лінією.
Сили – додаток, підкресл. Тире з крапкою (_._._._.)
... Ідеологія й утопія Вступ 3
1. КЛАСИЧНІ УТОПІЇ ДАВНЬОГО СВІТУ 5
2. УТОПІЯ Й СУСПІЛЬНИЙ ІДЕАЛ 8
3. УТОПІЯ Й ІДЕОЛОГІЯ 12
4. УТОПІЯ Й АНТИУТОПІЯ 15
Висновки 17
Література 18
Вступ
Утопія являється образом суспільства в свідомості людей, який вони уявляють в своїх мріях та до якого прагнуть дістатися. Це – суспільство справедливості, порядку, блага, щастя і мудрого правління, яке, на думку утопістів, колись повинно встановитися на землі. В філософії утопією прийнято вважати опис певного суспільства, тобто розроблений проект, який пропонує не тільки ретельний аналіз життя в такому суспільстві, а також і шляхи його побудови. Свою історію слово "утопія" бере від Томаса Мора, англійського філософа XVI ст. Він в своїй книзі "Острів Утопія" детально описує справедливе та щасливе життя людей на окремо взятому острові. Можна сказати, що саме з тих пір виникло "захоплення" створенням різного роду утопій мислителями, письменниками, філософами. Однак не можна сказати, що "утопізм" розпочався з Томаса Мора. Насправді явище "утопізму" притаманне людський природі. Скільки існує людина, напевно, стільки існує її прагнення до нового, справедливого, мудрого суспільства. Починаючи з давніх греків, трактати яких ми маємо можливість сьогодні читати, проглядає бажання людей закріпити і розвинути уявлення про такі справедливі суспільства загального благоденствування. Інша справа полягає в тому, що ті люди, які створюють утопії, не вважають їх такими. Вони переконані в тому, що справедливе та щасливе життя на землі ймовірно та, через те, пропонують свої шляхи та способи побудування та влаштування таких суспільств. Утопіями їх називають інші люди, противники таких перетворень, які пропонують або свої проекти, або нічого не пропонують, сподіваючись на мудрість еволюційного, природного процесу.
В цьому і полягає проблема утопій. Один і той самий соціальний проект можна вважати утопією, а можна, навпаки, серйозно вірити в нього, рішуче та наполегливо йти шляхом його реалізації. Комунізм в свій час для радянських людей був не утопією, а ціллю – остаточним результатом якої було побудування суспільства без експлуатації і без антагоністичних класів. В той же час весь Захід вважав це утопією і тупиковою гілкою розвитку цивілізації. Тому означення утопії є дуже відносним: сьогодні вона утопія, а завтра, навпаки, реальність.
Висновки
Утопія є необхідною складовою духовного життя людства. Вона виконує певну орієнтовну-ціннісну функцію. Людство не може розвиватися з "закритими очами", воно повинно бачити, що його чекає у майбутньому. При цьому, якщо вимальовуються картини "світлого" майбутнього, річ йде про утопії, якщо фантазія пов'язується з драматичними та песимістичними настроями, слід говорити про антиутопії.
У XX ст. змінилося відношення до поняття утопії, до самих утопій. Якщо раніше утопію розглядали як щось нереальне, непрактичне, вигадане, майже казкове, то тепер в утопіях стали бачити засіб огляду і оцінки реальності. Утопія як би стала моделювати додаткову позицію або точку зору, за допомогою якої вдається виявити тенденції розвитку сучасного суспільства, сфокусувати увагу на деяких непомітних поки формах, дати їм ясне образне втілення, оцінити їх з погляду поточних подій. Утопія або антиутопія виявлялися інструментами критичного аналізу сучасного суспільства, які дозволяють зрозуміти альтернативи його руху, що підкреслює значення для людей вибору історичної дії.
Утопічна свідомість заснована на принципі тісного зв'язку людини і умов його життя, внутрішніх і зовнішніх. Причина нещасть людини криється не стільки в ньому самому, його помилках і слабкостях, скільки в несприятливих зовнішніх обставинах; людина здатна радикально змінюватися при зміні умов його життя; немає непереборної суперечності між благом індивіда і благом суспільства; розум – основна "родова" ознака людини, тому, спираючись на розум, можна перетворити все оточуюче на раціональній основі. Як правило, утопія припускає повне неприйняття існуючої системи соціальних відносин. Для утопічної свідомості характерна тотальна незгода з соціально-історичною даністю, для неї важливе не часткове поліпшення, а повна заміна існуючих порядків новими.
... Теорія соціальної роботи. Тема: „Технологія соціальної роботи з соціально неспроможними сім’ями ”. ВСТУП 3
Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З СОЦІАЛЬНО НЕСПРОМОЖНИМИ СІМЬЯМИ 6
1.1. Сутнісні ознаки соціально неспроможної сім’ї та чинники її виникнення в українському соціальному просторі 6
1.2. Технології соціальної роботи для здійснення допомоги соціально-неспроможним сім’ям 14
Висновки до розділу І 24
Розділ ІІ. ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ОКРЕМИМИ ЧЛЕНАМИ СОЦІАЛЬНО-НЕСПРОМОЖНИХ СІМЕЙ 26
2.1. Заходи соціальної роботи з безробітними членами родини 26
2.2. Соціальна робота з інвалідами із соціально-неспроможних сімей 30
Висновки до розділу ІІ 38
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 40
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 43
ДОДАТКИ 46
Актуальність дослідження. Євроінтеграційні устремління України та необхідність подолання наслідків системної кризи поряд з вирішенням економічних, політичних і правових проблем передбачають наявність дійових механізмів соціального захисту громадян. Питання благополуччя населення, створення сприятливих умов для розвитку людської особистості все виразніше висуваються на перший план у гострих дискусіях, як наукових, так і політичних.
Суспільно-економічна криза в Україні останніх років наклала свій відбиток і на сім'ю, спричинила зниження її життєвого рівня, вплинула на стабільність і виховну дієздатність. Спостерігається зростання кількості неблагополучних сімей, які внаслідок об'єктивних та суб'єктивних чинників не можуть на даний момент ефективно виконувати обов'язки, що передбачені відповідною сімейною роллю по задоволенню потреб інших членів родини. Умови та особливості виконання членами родини сімейних обов'язків в таких сім'ях не сприяють повноцінній життєдіяльності сім'ї, що виявляється у повному або частковому незадоволенні потреб у змінах та внутрішньому зростанні як окремих членів родини, так і сім'ї в цілому.
У зв’язку з цим сьогодні виникає підвищений інтерес науковців, політиків, державних та громадських діячів до соціальної роботи, адже досвід світового співтовариства переконливо засвідчує її безумовну роль у вирішенні таких суспільних проблем, як бездомність, сирітство, безробіття, інвалідність та ін. У значній степені сподівання на виправлення та покращення ситуації, що склалася навколо інституту сім’ї, також, як вважається, припадає на соціальну роботу.
Історія теорії і практики соціальної роботи бере свої коріння в глибинній гуманістичній традиції людського існування; вона тісно пов'язана з духовністю, морально-етичними і релігійними принципами. Проблемами дослідження теорії і практики соціальної роботи, визначенням понятійно-категоріального апарату, предмету та об'єкту даної дисципліни займалися та продовжують займатися такі українські вчені: В.В. Андрущенко, А.І. Андрющенко, О.В. Безпалько, І.Д. Звєрєва, М.Й. Капська, Г.М. Коваль, М.П. Лукашевич, І.І. Мигович, В.І. Полтавець, С.Я. Харченко. Серед теоретиків російської школи соціальної роботи слід назвати С.А. Бєлічева, В.І. Жукова, І.А. Зимню, П.Д. Павленок, Л.В. Топчій, Є.І. Холостову, Б.Ю. Шапіро, Т.В. Шеляга, Н.Б. Шмільову, Н.П. Щукіну, В.Н. Ярську.
Проблеми соціальної роботи спонукали до вивчення конкретних соціальних об’єктів, на які вона має бути спрямована. За останнє десятиріччя неодноразово об’єктом дослідження українських вчених ставала сім’я. При цьому різні аспекти її вивчали: Т.В. Буленко, Т.В. Говорун, Т.С. Журбицька, В.Я. Титаренко, О.М. Шарган, (психолого-педагогічні проблеми функціонування кризової сім'ї); О.Ф. Бондаренко, Л.Ф. Бурлачук, С.Д. Максименко (діагностика та корекція методів сімейного психологічного консультування); О.В. Волошок (функціонально неспроможна родина); А.А. Бєсєдін (дисфункціональна родина); Т.Г. Жаровцева (соціально-педагогічні аспекти роботи з дітьми з неблагополучних сімей); І.Д. Звєрєва, Ж.В. Петрочко (допомога родинам, що опинилися у складних умовах).
Однак аналіз наукової літератури свідчить про те, що мало уваги приділяється питанням соціальної роботи з новим видом сім’ї у соціальному просторі України – соціально неспроможною сім’єю. Це обумовило тему даного дослідження: "Технологія соціальної роботи з соціально неспроможними сім’ями".
Мета дослідження: дослідити технологію соціальної роботи з соціально неспроможними сім’ями на Україні.
Об’єкт дослідження: соціально неспроможна родина.
Предмет дослідження: технології соціальної роботи з соціально неспроможними сім’ями.
На досягнення мети дослідження спрямовані наступні завдання:
1. Визначити сутність, ознаки та причини появи соціально неспроможної родини.
2. Здійснити теоретичний аналіз технологій роботи з соціально неспроможними сім’ями в Україні.
3. Узагальнити досвід соціальної роботи з окремими категоріями членів соціально неспроможних сімей.
Методи дослідження: теоретичний аналіз проблеми на базі літературних джерел з обраної проблематики; аналіз, порівняння, узагальнення та систематизація емпіричних даних.
Робота структурно складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаної літератури, додатків.
... САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ (ТРУДОВЕ ПРАВО) Тестові завдання
1. За якими основними критеріями розмежовуються галузі права?
2. Які відносини є предметом трудового права?
3. Чи регулює трудове право працю членів кооперативів, селянських (фермерських) господарств?
4. Чи можуть володіти трудовою правосуб'єктністю організації, які мають статус юридичної особи?
5. Чи зобов'язана профспілка захищати індивідуальні інтереси працівника, який не є членом цієї профспілки?
6. Чи має право профспілкова організація підприємства звертатися до суду в разі невиконання її вимог власником або уповноваженим ним органом?
7. В яких випадках профспілка може представляти інтереси члена профспілки?
8. В який термін має бути підписаний уповноваженими представниками колективний договір з моменту його схвалення?
9. Який орган схвалює колективний договір?
10. 3 якого моменту колективний договір набуває чинності?
11. Хто здійснює контроль за виконанням колективного договору?
12. В який термін сторони, що підписали колективний договір, звітують про його виконання?
13. Яким чином визначається сфера застосування контракту, як особливої форми трудового договору?
14. В яких випадках укладається строковий трудовий договір?
15. В якій формі укладається трудовий договір з роботодавцем - фізичною особою?
16. В якому органі підлягає реєстрації трудовий договір, укладений з роботодавцем - фізичною особою?
17. На який термін може застосовуватись випробування для робітника?
18. Чи зобов'язаний власник або уповноважений ним орган обмежувати спільну роботу родичів на підприємстві недержавної форми власності?
19. Дайте найбільш повний перелік із вказаних категорій працівників, до яких не може застосовуватись випробування:
20. В який термін працівник повинен бути повідомлений про зміну істотних умов праці?
21. В яких випадках працівник може бути переведений на інше робоче місце?
22. Чи потрібна згода працівника для переведення його на іншу роботу в разі простою?
23. На який термін працівник може бути переведений на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, для ліквідації наслідків виробничої аварії?
24. В яких випадках неповнолітній працівник може бути переведений на іншу роботу без його згоди?
25. На який термін працівник може бути переведений за його згодою на інше підприємство в разі простою?
26. Чи є зміна підпорядкованості підприємства підставою для припинення трудового договору?
27. Чи має працівник право розірвати трудовий договір за власним бажанням у визначений ним строк в разі невиконання роботодавцем умов колективного договору?
28. В який термін працівник повинен повідомити роботодавця про розірвання трудового договору за власним бажанням без поважних причин?
29. Чи допускається звільнення працівника з ініціативи влас¬ника або уповноваженого ним органу в період перебування працівника у відпустці?
30. З яких названих підстав розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не потребує попередньої згоди профспілкового органу?
31. За яких підстав припинення трудового договору випла¬чується працівникові вихідна допомога?
32. В який термін працівники мають бути попередженими про наступне вивільнення?
33. Яка максимальна тривалість робочого часу встановлена для працівників віком від 16 до 18 років?
34. Для якої із названих категорій працівників встановлюється скорочена тривалість дня?
35. Яку категорію працівників заборонено залучати до роботи в нічний час?
36. Чи може встановлюватися неповний робочий час за угодою між працівником і роботодавцем?
37. Чи тягне робота на умовах неповного робочого часу будь-які обмеження обсягу трудових прав працівників?
38. Якою має бути тривалість перерви в роботі між змінами?
39. Чи можуть залучатися до надурочних робіт жінки, які ма¬ють дітей віком до 14 років або дитину-інваліда?
40. Які граничні норми застосування надурочних робіт?
41. Чи можуть працівники використовувати час обідньої пере¬рви на свій розсуд та відлучатися з місця роботи?
42. Яка тривалість щотижневого безперервного відпочинку?
43. Як здійснюється компенсація за роботу у вихідний день?
44. Якої тривалості надаються щорічні відпустки?
45. Який стаж роботи дає право на щорічну відпустку за певний рік роботи?
46. Чи допускається відкликання працівника з відпустки без згоди на це працівника?
47. Чи допускається заміна відпустки повної тривалості грошовою компенсацією?
48. Чи допускається компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу?
49. Чи мають право працівники, які використовують свої інструменти для потреб підприємства, на одержання компенсації за їх зношування (амортизацію)?
50. Яка матеріальна відповідальність настає в разі завдання матеріальної шкоди підприємству працівником не при ви¬конанні ним трудових обов'язків?
51. Чи може бути притягнутий до матеріальної відповідальності працівник за шкоду, завдану ним підприємству, установі, організації поряд з притягненням його за це до дисциплінарної відповідальності?
52. Які з названих стягнень можуть бути застосовані за пору¬шення трудової дисципліни?
53. Не пізніше якого терміну з дня вчинення проступку може бути накладено дисциплінарне стягнення?
54. Чи можуть застосовуватись заходи заохочення протягом строку дії дисциплінарного стягнення?
55. Чи дозволяється видача замість спеціального одягу і спеціального взуття матеріалів для їх виготовлення або грошових сум для їх придбання?
56. Чи дозволяється застосування праці осіб молодше 18 років на підземних роботах?
57. В який період надаються щорічні відпустки працівникам молодше 18 років?
58. В який термін працівник має право звернутись до суду у справі про звільнення?
59. В який термін працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати?
60. В який термін може бути оскаржено до суду рішення комісії по трудових спорах?
61. Моментом виникнення індивідуального трудового спору є:
62. Колективний трудовий спір (конфлікт) виникає:
63. Розмежування між індивідуальним і колективним договором здійснюється за:
64. Розгляд колективних трудових спорів здійснюється:
65. Закон України “Про охорону праці” був прийнятий:
66. Хто зобов’язаний створити умови праці відповідно до вимог законодавства:
67. Служба охорони праці створюється на підприємстві виробничої сфери з числом працюючих:
68. Хто зобов’язаний за свої кошти організовувати проведення медичного огляду?:
69. Щорічний обов’язковий медичний огляд проводиться до:
70. Хто здійснює розслідування нещасного випадку, що стались на виробництві?:
... Безумовні рефлекси, їх біологічна сутність та значення Вступ 3
Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА КЛАСИФІКАЦІЯ БЕЗУМОВНИХ РЕФЛЕКСІВ В ДОСЛІДЖЕННЯХ РІЗНИХ ВЧЕНИХ 5
1.1. Загальні поняття вродженої діяльності. 5
1.2. Класифікація рефлексів за нейрофізіологами Н.А.Рожанським і А.Д.Слонімом. 6
1.3. Класифікація безумовних рефлексів за етологом Дж.Темброком і нейрофізіологом Ю.М. Конорським. 7
Розділ 2. ФІЗІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ВИДІВ БЕЗУМОВНИХ РЕФЛЕКСІВ 11
2.1. Підготовчий і виконавчий харчовий безумовний рефлекс. 11
2.2. Слиновидільний та ковтальний рефлекс. 13
2.3. Підготовчі та виконавчі захисні рефлекси. 13
2.4. Орієнтовні та статеві рефлекси. 15
Розділ 3. ЗНАЧЕННЯ БЕЗУМОВНИХ РЕФЛЕКСІВ В ОРГАНІЗАЦІЇ РІЗНИХ ФОРМ ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ І ТВАРИНИ 18
3.1. Особливості організації безумовного рефлексу (інстинкту). 18
3.2. Досягнення етологів в дослідженні вроджених форм поведінки. 19
3.3. Види інстинктивної поведінки. 24
Висновки 26
Література 28
Вступ
Вища нервова діяльність – сукупність рефлексів, які забезпечують різноманітні форми взаємозв’язку тварин і людини з навколишнім середовищем і здійснюється за участю вищих відділів ЦНС (кори великого мозку, підкірки). Основу вищої нервової діяльності становлять умовні рефлекси, що утворюються на основі безумовних рефлексів. Вища нервова діяльність забезпечується двома основними процесами – збудження і гальмування. Під час дії безумовних подразників ці процеси виникають у корі мозку, де вони можуть поширюватися або концентруватися в обмеженій ділянці.
У XVII ст. чеський лікар і фізіолог Іржир Проказка, базуючись на своїх теоретичних розмірковуваннях, прийшов до висновку, що формою діяльності нервової системи є рефлекс. Він ввів цей термін в фізіологію, а також поняття рефлекторної дуги, яке не відрізняється від сучасного уявлення. А в 1863 році російський фізіолог І.М.Сєченов на основі експериментальних досліджень і спостережень висунув ідею про рефлекторний характер діяльності мозку, яка була опублікована в книзі „Рефлекси головного мозку.”[12].
Великий внесок у вивчення безумовних рефлексів зробили багато вчених, а саме: І.М.Сєченов, який вважається батьком фізіології, І.П.Павлов, А.А.Ухтомський (принцип домінанти), П.К.Анохін (положення теорії функціональних систем) та інші.
Безумовні рефлекси разом з умовними забезпечують пристосування організмів до умов життя. Безумовними їх називають тому, що для їх утворення не потрібно якихось умов. Біологічна роль цих рефлексів полягає в тому, що вони зумовлюють існування новонароджених, які у перші моменти після народження, так і в наступному житті. Вони є основою для формування умовних рефлексів. Вміння володіти правою чи лівою рукою – безумовний рефлекс. Деякі безумовні рефлекси використовують у медичній практиці для визначення стану здоров’я людини: колінний, черевний, мигальний, смоктальний тощо.
Упродовж життя природжені рефлекси можуть змінюватись і стають невпізнанними. Слід зазначити, що у людини, на відміну від тварини, прояв безумовних рефлексів відбувається за участю кори головного мозку.
Інстинкти – ланцюг послідовних рефлексів, що є однією з форм пристосування тварин до умов життя.
Мета роботи – охарактеризувати безумовні рефлекси, розкрити їх біологічну сутність і значення.
Завдання:
• Висвітлити загальну характеристику безумовних рефлексів і проаналізувати їх біологічну сутність і значення;
• Визначити класифікацію безумовних рефлексів;
• Проаналізувати структурні основи безумовних рефлексів;
• Дати фізіологічну характеристику різним видам безумовних рефлексів;
• З’ясувати значення безумовних рефлексів в організації різних форм поведінки людини і тварини.
Об’єктом дослідження є безумовні рефлекси людини та тварин. Предмет дослідження: особливості безумовних рефлексів, їх характеристика та значення в організації різних форм поведінки людини і тварини.
Висновки
1. В основі регуляції різноманітної діяльності організму є функції нервової та ендокринної систем. Функції нервової системи виявляються в рефлексах. Безумовні рефлекси – це природжені реакції організму за участю нервової системи у відповідь на вплив подразників. Внаслідок поєднання за часом індиферентних (умовних) і біологічно значущих (безумовних) подразників виникають нові просторові взаємозв’язки між різними структурами чоловічого мозку, формується, за словами І.П.Павлова, тимчасовий зв’язок. І.П.Павлов, аналізуючи експериментальний матеріал, дійшов висновку, що тимчасовий зв’язок замикається між проекціями на кору великого мозку безумовного подразника, оскільки кожний безумовний рефлекс, центр якого знаходиться у підкіркових структурах, повинен мати своє кіркове представництво.
Вивчаючи безумовні рефлекси тварини, Е.А. Асратян дійшов висновку, що рефлекторна дуга центральних безумовних рефлексів має „багатоповерхову” структуру, тобто в центральній частині складається з багатьох паралельних гілок, які проходять крізь різні рівні ЦНС. Тому кіркове представництво безумовного рефлексу слід розуміти як кіркову (найвищу) гілку дуги безумовного рефлексу. Безумовні рефлекси носять вроджений характери, є видовими та стійкими, рефлекторна дуга лежить на рівні підкіркових структур і кори, має вертикальний характер.
2. Усі безумовні рефлекси можна поділити на рефлекси підтримання (збереження) життя людини чи тварини незалежно від умов існування, а також рефлекси, які функціонують в критичних ситуаціях, для захисту організму – захисні. Задовільна класифікація безумовних рефлексів не створена. І.П.Павлов виділяв: харчові, оборонні, статеві та батьківські гомеостатичні, орієнтовні, ігрові, локомоторні (ходіння, біг, літання).
3. Інстинкт – природжена форма поведінки людини і тварини, що характеризується стереотипністю дій, поштовхом для яких є зовнішні подразники. В зв’язку з еволюцією різних тварин, інстинктивна поведінка формується по-різному. В риб зумовлюється в основному діяльністю проміжного і середнього мозку, а в амфібій і рептилій залежить від діяльності переднього мозку. У птахів вищим регулятором інстинктивної поведінки являється смугасте тіло. Поряд з інстинктами велике значення в поведінці ссавців має утворення умовних рефлексів, які легше і швидше виробляються у видів з найрозвиненішою корою переднього мозку, оскільки в ссавців добре розвинений головний мозок.
Безумовні рефлекси та інстинкти не здатні забезпечити повне пристосування тварин до умов життя, що постійно змінюються. Це пристосування досягається умовними рефлексами, що формуються впродовж індивідуального життя. Рефлекторна діяльність нервової системи, що складається з безумовних і умовних рефлексів зумовлює всю різноманітність функцій організму у тому числі пам’ять, мислення і поведінку.
... Следующие рефераты >>>
Cгенерировано за 0.400704 секунд
|
|
