Суспільно-політичні ідеї учасників Кирило-Мефодіївського товариства (1846-1847)

у чому полягає стуність політичної доктрини Кирило-Мефодіївського братства

Вступ 3 1. ПАНСЛАВІЗМ ТА ФЕДЕРАЛІЗМ ЯК ОСНОВНІ ПОЛІТИЧНІ ІДЕЇ ТОВАРИСТВА 4 2. СТРАТЕГІЯ ВНУТРІШНЬОПОЛІТИЧНОГО РОЗВИТКУ В ДОКТРИНІ КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКОГО ТОВАРИСТВА 8 Висновки 11 Література 12 Вступ На початку 40-х років XIX ст. в Київському університеті, завдяки зусиллям українських викладачів та студентів, з'являється політична організація, метою якої стає сприяння розвитку духовних сил української нації та звільненню селян із кріпацтва. Вона отримала назву Слов’янського товариства святого Кирила і Мефодія, яке відоме в літературі як Кирило-Мефодіївське товариство. Організація виникла в кінці 1845 – на початку 1846 року і проіснувала, за оцінками істориків, не більше п’ятнадцяти місяців. Її засновниками були, як прийнято вважати, М. Гулак, М. Костомаров, М. Білозерський. До товариства також приєдналися Т. Шевченко, П. Куліш, Д. Пильчиков, М. Савич, студенти університету О. Навроцький, О. Маркович, І. Посяда, Г. Андрузький і О. Тулуб. Ідеї Кирило-Мефодіївське товариства гідні розгляду на сучасному рівні з метою осягнути шлях української нації до незалежної держави, аналізу деяких популярних в минулому ідей і концепцій стосовно шляхів розвитку як українського народу, так і спільноти слов'янських держав. Висновки У цілому програмні документи Кирило-Мефодіївського товариства носили революційний і визвольний як в національному, так і в соціальному відношенні характер з наголосом на використанні просвітницьких, ненасильницьких методів реалізації. Політична програма Кирило-Мефодіївського товариства, висловлена в ряді документів і творів, була прогресивною і в основному революційною. Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства важлива з точки зору того, що вона явила собою першу, хоч і невдалу, спробу української інтелігенції перейти від культурницького до політичного етапу національного розвитку; воно привернула увагу царського уряду до потенційної небезпеки зростаючої національної свідомості українців. Ліквідація товариства дала сигнал до наступу антиукраїнської політики і ознаменувала початок довгої безупинної боротьби української інтелігенції з російським царатом. Значення товариства в розвитку української політичної думки полягає в тому, що воно не лише продовжило традицію, але й забезпечило модернізацію політичного мислення у відповідності з тогочасним рівнем політичної думки Західної Європи. Кирило-Мефодіївська програма стала платформою українського руху впродовж наступних десятиліть.

Кирило-Мефодіївське товариство: історичний погляд і його значення

Вступ 3 1. ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКОГО ТОВАРИСТВА 4 2. ОСНОВНІ ПОЛІТИЧНІ ІДЕЇ ТОВАРИСТВА 6 3. СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ ПОГЛЯДИ УЧАСНИКІВ ТОВАРИСТВА 13 3.1. Микола Гулак 13 3.2. Георгій Андрузький 14 3.3. Микола Костомаров 16 3.4. Тарас Шевченко 18 3.5. Пантелеймон Куліш 21 Висновки 24 Література 25 Вступ Важко всебічно осмислити виникнення й поширення на Україні, як і в усій Європі XIX ст., нових ідей, не зупинившись на появі нової категорії людей, які ці ідеї народжували. У Східній Європі цих «нових людей» називали інтелігенцією. З'явившись спочатку в Росії, а згодом і в усій Східній Європі, слово «інтелігенція» у широкому розумінні означало тих порівняно небагатьох людей, що мали вищу освіту. Але у вужчому й історично вагомішому значенні під інтелігенцією малися на увазі люди, які з ідеологічних переконань присвятили себе покращенню культурного, соціального і політичного становища мас, тобто селянства. «Новизна» інтелігенції виявлялася у кількох аспектах. Вона сприймала життя з точки зору певних ідей та ідеологій, а не конкретних суспільних прав, привілеїв і повинностей, як це спостерігалося до її появи в інших суспільних групах. Замість того щоб розглядати суспільство у вузькій перспективі шляхтича, міщанина чи селянина, представники інтелігенції вважали, що вони дивляться на суспільство в цілому, враховуючи інтереси всіх. Більшу частину XIX ст. українська інтелігенція, як і російська, лишалася незначною групою суспільства, часто розірваною інтелектуальними суперечками, настроєною проти уряду, ізольованою від мас і зануреною у власні справи. І все ж вплив її, на перший погляд, непотрібної та малозрозумілої діяльності виявився набагато сильнішим, ніж це могла уявити сама інтелігенція. Представники інтелігенції головним чином об'єднувалися в гуртки, на засіданнях яких обговорювали питання філософії, ідеології тощо. Найбільше значення в суспільному житті України відіграло Кирило-Мефодіївське братство – таємне товариство, гурток, діяльність якого спричинило величезний вплив на свідомість своїх сучасників, в значній мірі сприяло піднесенню українського національного духу у ХІХ столітті.

Тема: Суспільно-політичні ідеї учасників Кирило-Мефодіївського товариства (1846-1847)

Каталог пособий и учебных материалов | Политология | Контрольная | Страниц: 21 | Год: 2012 | Размер: 100 кб. | Стоимость: 40 грн. | Смотреть | Купить

Суспільно-політичні ідеї учасників Кирило-Мефодіївського товариства (1846-1847)

Cмотрите также: