Тема: ЖЕЛТАЯ АВРОРА

Содержание Введение……………………………………………………………………...……..3 Часть 1 1.1.Происхождение и центральный объект науки управления…………...…5 1.2.Научные подходы в процессе принятия решений………………………...7 1.3.Процесс принятия управленческих решений…………………………….16 1.4.Методология и методы принятия решения………………………………20 Часть 2 2.1. Характеристика исследуемой организации…………………………..….25 2.2. Стратегический анализ исследуемой организации: 2.2.1. Индикаторы стратегической деятельности………………….…27 2.2.2. SWOT-анализ ОАО «АВРОРА» Президент – Отель……….…..27 2.2.3. Основные конкуренты ОАО «АВРОРА» Президент – Отель..28 2.3. Применение методов принятия решений: 2.3.1. Платежная матрица………………………………………………..31 2.3.2. Дерево решений………………………………………………….…34 Часть 3 3.1. Методы прогнозирования и их применение………………………….….36 3.2. Гостиничный бизнес в России……………………………………………..38 Заключение………………………………………………………………………..40 Список используемой литературы…………………………………………….41 ПРИЛОЖЕНИЕ 1………………………………………………………………...42 ПРИЛОЖЕНИЕ 2……………………………………………………………...…43

ЗМІСТ 1. Набір персоналу: стратегія, пошук, оцінка кандидатів 3 2. Посадова інструкція начальнику відділу постачання ЗАТ "Фабрика Аврора" 14 3. Складання професіограми 17 Література 19

Вступ 3 1. Загальна характеристика праукраїнської міфології та божеств домашнього вогнища 4 2. Корисні домашні божества 6 3. Злі божества домашньої оселі українців 10 Висновки 13 Література 14 Вступ Немає на світі такої людини, яка б не чула про давньогрецькі або давньоримські божества. Венера, Марс, Аполлон, Аврора, Амур – ці та подібні до них назви та міфи з дитинства оточують будь-яку людину. Стародавнє минуле греків і римлян шанується та вивчається у нас дуже добре. Разом з тим, наші предки – слов'яни – також мали свою міфологію, свій пантеон богів, але на відміну від грецьких, вони позабуті і збереглися тільки в поодиноких повір'ях та малозрозумілих назвах. Сьогодні українське суспільство відшукує ідеали добра, справедливості, єдності та намагається втілити їх у сучасне життя. Але не дуже добре це вдається. Однією з причин деякі дослідники називають те, що ми залишили своє коріння, позабули сутність наших прадавніх вірувань. Виникає парадокс: деяким словам, символам, образам, ми не можемо знайти пояснення, хоча вони є нашими, українськими. Це свідчить про те, що прийшов час згадати свою історію. Духовність нації повинна живитися із своїх джерел, тому вивчення давнього минулого України, хоча б того, що все ж такі збереглося, є актуальним завданням сучасності. Висновки Божества домашнього вогнища супроводжували людей у їх повсякденному житті. Будь-якому незрозумілому явищу дійсності, яке не могло раціонально пояснитися, праукраїнці надавали містичного змісту. На їх думку, надзвичайні істоти жили всюди, де знаходилася людина. Одні із них були корисними, інші – ні. Це відображало дуалістичний підхід давніх українців до розуміння світу як боротьби двох протилежності – Добра і Зла. Божества домашньої оселі були неосновними в пантеоні богів наших предків. Вони тільки допомагали людині вести домашнє господарства, сприяли в справах або надавали допомогу в лікуванні. Злі божества, навпаки, перешкоджали діяльності людини, навіювали острах, приносили хвороби. В кожній оселі жили свої божества, хоча їх називали однаковими іменами. В деяких окремих випадках люди вважали, що в "хатні" божества перетворюються їх померлі родичі. Божества були нероздільними з даною сім'єю, вони не залишали її, переїжджали з нею до нового місця мешкання. Інтересною особливістю є те, що в міфах праслов'ян практично не згадується про те, щоб божества домашньої оселі вели безпосередньо боротьбу між собою. Боротьба між ними здійснювалася через посередника – людину, господаря або господиню хати. Якщо господар перетворювався на злу людину – він протиставляв себе добрим божествам. Якщо він був добрий – перемагали сили добра. Межа в боротьбі між Добром і Злом проходила через серце людини.