институт.com.ua - національний студентський портал України
  • ТОП-оголошення
Система оголошень институт.com.ua допоможе Вам знайти або розмістити оголошення для студентів, пов'язані з освітою в Україні та закордоном, працевлаштуванням для студентів, репетиторством. Також Ви можете розмістити інформацію про послуги у сфері освіти.
Головна| Новини| Освіта в Україні| Реферати| Контакти

Тема: Філософський зміст категорії „Буття'.

Каталог пособий и учебных материалов | Философия | Реферат | Страниц: 13 | Год: 2010 | Размер: 94 кб. | Стоимость: 40 грн. | Смотреть | Купить

Філософський зміст категорії „Буття'.

ЗМІСТ

1. Онтологія, як окрема галузь філософії, яка досліджує сутність буття світу................................................................................................................3
2. Категорія буття, як діалектичний взаємозв’язок людини і світу.............6
3. Основні форми буття....................................................................................7
4. Що таке суспільна свідомість та її структура...........................................10

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ............................................13
Cмотрите также:
Буття та небуття – два важливих принципи

Вступ 2 1. Поняття „буття”, філософський зміст. Категорії буття. 3 2. Світ як єдність об'єктивної дійсності і дійсності людських сутнісних сил. 8 3. Категорія небуття, антична філософія про небуття (Демокріт, Платон, Арістотель). 12 Висновки 16 Література 17

Філософський смисл буття

План 1. Філософський смисл буття. Основні форми буття. Універсальність категорій "абсолют", "універсам", "буття", "субстанція", "матерія" 3 2. Давньогрецька натурфілософія: пошуки першопочатку 9 3. Соціальна сфера суспільного життя. Історичні форми людських спільнот: етнос і нація 16 Список використаної літератури 22

Поняття буття. Основні форми буття , їх діалектика

Вступ 3 1. Поняття буття 3 2. Форми буття та їх специфіка 4 2.1. Буття "навколишнього" світу 4 2.2. Буття людини 6 2.3. Буття духовного 8 Висновок 10 Список використаної літератури 11

Вчення Гегеля про буття

Вступ 3 1. Логіка – основна частина філософії Гегеля 4 2. Основні законі та категорії вчення Гегеля про буття 5 3. Значення вчення Гегеля про буття для розвитку філософської думки 11 Висновки 14 Література 15

Специфіка людського буття

Вступ 3 1. Проблема буття у філософії 4 2. Сфери буття людини 7 3. Життєтворчість людського буття: проблеми свободи та практики 13 Висновок 20 Список використаної літератури 21

Гуманізм в ренесансній культурі

Вступ 3 1. Гуманізм як філософський погляд на буття людства. 4 2. Вплив гуманістичних ідей на розвиток мистецтва. 8 Висновки 17 Література 18

Культурний процес як спосіб людського буття

Вступ 3 1. Культура як особлива сфера існування людини, універсальна характеристика людського буття 5 2. Проблема вибору і реалізація людиною можливостей свого буття 8 3. Відповідальність 11 Висновки 17 Список використаної літератури 19

Поняття культури та цивілізації

ЗМІСТ Вступ 2 1. Поняття культури та цивілізації 3 2. Філософсько-культурні категорії у праві 5 3. Філософський аналіз окультуреного права 8 4. Принципи та функції культурології права 10 5. Правові і наукові засади формування нової концепції культурної політики в Україні 15 Висновок 16 Список використаної літератури 18

Осмислення античними філософами поняття про буття

1. Осмислення античними філософами поняття про буття. 2. Суспільство, його зрівняння з організмом. 3. Проблема суспільно буття та суспільного пізнання в системі цінностей. 4. Співвідношення свободи та відповідальності. Література.

Проблеми матеріальної єдності світу в філософії

Вступ 3 1. СПІВВІДНОШЕННЯ ПОНЯТЬ "СУБСТАНЦІЯ" ТА "МАТЕРІЯ" В ІСТОРІЇ ФІЛОСОФІЇ 4 1.1. Субстанція як першооснова світу 4 1.2. Трансформація співвідношення понять ”субстанція” і ”матерія” в історії філософії 7 2. ФІЛОСОФСЬКА КАТЕГОРІЯ "МАТЕРІЯ". 13 СПІВВІДНОШЕННЯ ФІЛОСОФСЬКОГО ТА ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОГО РОЗУМІННЯ МАТЕРІЇ 13 2.1. Історична трансформація поняття "матерія" 13 2.2. Співвідношення філософського та природничо-наукового розуміння матерії 19 Висновки 21 Література 22 Вступ З часів античності філософи розділилися на два табори: матеріалістичний і ідеалістичний. Матеріалізм і ідеалізм пропонують різні погляди на першосутність буття. Кожна із сторін абсолютизує або речовинний "субстрат", або духовний чинник буття. В історії філософії бували періоди, коли нібито здавалося, що одна із ідеологій переважала і остаточно поборювала іншу. Особливо це вірно по відношенню до матеріалізму. В часи, коли наука робила значні кроки вперед та дивувала суспільство геніальними винаходами та відкриттям, люди вважали, що матеріалістичні принципи є єдино вірними, так як вони підтверджувалися емпіричним шляхом і надавали реальні, наочні результати. Але, навпаки, в періоди наукових криз або значних соціальних потрясінь, коли людство втрачало сенс буття і не знаходило наукових аргументів поясненню катаклізмів і потрясінь, – на перше місце виступали ідеалістичні обґрунтування світу. Останнім часом, можна сказати, що позиції матеріалізму знов дещо похитнулися. Люди більше прагнуть до осмислення сенсу буття з точки зору ідеалізму. Матеріалізм, скоріш за усе, вже не дуже приваблює людство. Для порівняння матеріалістичних ідей з початку їх виникнення і до наших днів в цій роботі наданий історичний екскурс розвитку матеріалізму. Основна увага при цьому приділена аспекту матеріальної єдності світу, розрізненню понять "субстанція" і "матерія". Висновки Філософський зміст категорії “субстанція” виражають два основні аспекти: абсолютна самодостатність, незалежність від чого-небудь і першопричина, першооснова усього існуючого. Поняття “субстанція” співвідноситься із категорією буття, але ототожнювати їх не слід. Субстанція у наведеному сенсі виступає конкретизацією більш абстрактного поняття буття. Матеріалісти ототожнюють субстанцію з матерією. Вони розглядають в якості основи всіх форм буття матеріалістичне начало. Їх філософський світогляд базується на матеріальному поясненні всіх речей світу, а також елементів духовного життя людини. Позиція ідеалістів відносно якогось одного елемента, який би міг бути в основі єдності усіх речей, є дуже різнобарвною. Різноманітні думки ідеалістичного спрямування стосовно такого першоначала в багатьох випадках засновані на переконанні в ідеальні поняття, що в цілому зближує ідеалістичний філософський світогляд з релігійним, де все базується на вірі. Ідеалісти розрізняють поняття "субстанції" і "матерії". Субстанція, на їх думку, є вищим поняттям, ніж матерія. Вона є можливою сутністю (в деяких вченнях – альтернативною) всіх речей. Тому проблему матеріальної єдності світу в філософії найбільш успішно розв'язують матеріалісти. Їх вчення постійно знаходить підтвердження в сфері наукових розробок і досліджень природи. Останні дані відносно мікроструктури будови тіл, призводять до думок, що такий єдиний першоелемент може існувати. Матеріалізм у своєму розвитку пройшов тривалий шлях від "наївної" натурфілософії перших мислителів античності до наукового обґрунтування матеріальності світу в наші дні.