Тема: Планети-гіганти

Вступ 3 Біосфера і людство 4 Рекреаційні процеси в атмосфері. Забруднення атмосфери 6 Рекреаційні процеси у водяному покрові планети. Забруднення природних вод 8 Відновлення ґрунту, як важливої складової частини біосфери. Забруднення ґрунту 9 Біосферні процеси рослинного та тваринного світу 11 Радіоактивний вплив на рекреаційні процеси біосфери 12 Висновки 14 Список літератури 15

Вступ 3 1. СУТНІСТЬ ПОНЯТЬ "НТР" І "ЕКОЛОГІЯ" 4 2. ВПЛИВ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ НА ЕКОЛОГІЮ 8 3. ЛЮДСТВО НА ШЛЯХУ ВИРІШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОБЛЕМ 12 Висновки 16 Література 17 Вступ Поняття "НТР" і "екологія", що винесені в заголовок цієї роботи, за своєю суттю та змістом, не можуть існувати самі по собі, тобто окремо від третього елемента – людини. Саме людина є єдиною рушійною силою науково-технічної революції, саме людина є головною причиною того, що останнім часом порушилась і продовжує порушуватися екологія планети. В даній роботі вплив НТР на екологію буде розглянутий як раз з точки зору діяльності людини, яка створила такі умови проживання в нашому загальному домі – планеті Земля – що останнім часом все частіше підіймаються голоси проти подальшого науково-технічного розвитку людства. Проблеми, які виникли під час глобального використання людьми досягнень науки і техніки, примушують нас замислиться над подальшою долею населення Землі. Висновки Людство дійшло розуміння, що подальший розвиток технічного прогресу неможливий без оцінки впливу нових технологій на екологічну ситуацію. Нові зв'язки, створювані людиною, повинні бути замкнуті, щоб забезпечити незмінність тих основних параметрів системи планети Земля, які впливають на її екологічну стабільність. Природа, яка ще не зазнала руйнівного впливу цивілізації, повинна залишатися резервом, який з часом, коли велика частина земної кулі служитиме промисловим, естетичним і науковим цілям, стане набувати все більше значення еталона, критерію, зокрема естетичного, а надалі можлива поява і інших невідомих нині значень цих зон. Тому необхідний раціональний, науково обґрунтований підхід до практики розширення областей чистої природи, заповідників, тим більше, що у міру розвитку науково-технічної революції обсяг негативних впливів на природні естетично цінні об'єкти збільшується настільки, що діяльність людей, яка спрямована на компенсацію збитку, що завдається, часом не справляється з своїми задачами. Необхідна нова, науково обґрунтована стратегія і планомірна організація у взаємодіях суспільства з природним середовищем, що стане новим етапом природокористування.

Вступ 3 1. Сутність вибіркового розподілу та його оцінок. 4 2. Особливості вибіркових оцінок. 8 Висновки 14 Література 15 Вступ В соціологічних дослідженнях є дуже важливим правильно сформувати вибірку із генеральної сукупності. Даний принцип полягає в основі вивчення соціальної реальності соціологічним інструментарієм. Не можна опитати усіх людей планети, великим і трудомістким процесом є демографічне опитування, перепис всього населення країни, що має при цьому множину помилок і неточностей. Однак, закон „великих чисел” допускає подібність, репрезентативність окремої частини для виявлення властивостей цілого. Проблема вибірки, її формування та обґрунтування давно стоїть перед соціологами, статистиками та іншими науковцями, які досліджуючи соціальну сферу, зіштовхуються з великими масивами респондентів, інформації, об’єктів. Вибіркова сукупність, яка при цьому виокремлюється, будується по певним логічним схемам, має свої критерії і оцінки, про які й піде мова в цій роботі. Висновки Вибірковий розподіл – це розподіл величин при всіх можливих вибірках певного об’єму із генеральної сукупності, за допомогою яких можна вичислити ймовірність появи певних результатів. Типами таких величин можуть бути середні, вихідні оцінки генеральної сукупності, а також тих вибірок, котрі беруться з неї. Оцінка – це значення статистики для вибірки, яка містить у собі інформацію про параметри сукупності. Вибіркове середнє розподілу – це оцінка генерального середнього μ. Існує аналогія між способами обрахування вибіркового середнього і генерального середнього. Логічно вважати, що оцінює μ.

Вступ 3 1. Проблема визначення поняття „інформаційне суспільство”. 4 2. Риси та особливості інформаційного суспільства в працях західних науковців. 8 Висновки 14 Література 15 Вступ В різні періоди історії люди намагалися якимсь чином означити момент розвитку своєї цивілізації у потоці часу, спрогнозувати подальший хід змін в суспільстві. Починаючи з епохи Відродження, коли у мислителів та філософів з’явилося розуміння великих перемін в житті їх країн та народів, відбувалися неодноразові намагання осягнути історичний хід людства, робилися спроби систематизувати та періодизувати суспільний розвиток. В нашій країні тривалий час панувало марксівське розуміння історії як послідовної зміни суспільно-економічних формацій: первісної, феодальної, капіталістичної та комуністичної. Однак, разом з тим, існували й інші погляди. Сьогодні вважається, що ми живемо в епоху інформаційного суспільства, котре прийшло на зміну індустріальному, а перед тим – аграрному. Такий погляд має певні логічні аргументи, які знайшли прихильників серед багатьох науковців світу. Інформаційне суспільство, що є предметом розгляду в цій роботі, дійсно уявляє собою якісно новий крок людства у своєму розвиткові та прогресі. Висновки Розвиток комп'ютерної техніки і усвідомлення обмеженості матеріальних ресурсів планети сприяли розробці концепції інформаційного суспільства – суспільства, заснованого на знаннях. Знання стає основною продуктивною силою. В процесі інформатизації суспільства відбувається прогресивно наростаюче використовування інформаційної технології і інформації на основі яких встановлюються тісні взаємозв'язки між економічною, соціально-політичною і духовною сферами суспільства. Людству знадобилося пів століття, щоб перетворити інформацію з категорії наукової в категорію комерційну, в такий же основний чинник розвитку засобів життя людей, їх життєдіяльності, як речовина і енергія. Нині суспільство випробовує величезну потребу в інформації для заповнення запасів речовини і енергії, що все більш зменшуються, для того, щоб за допомогою інформації виробити і реалізувати нові методи раціонального отримання засобів підтримки своєї життєдіяльності. На думку науковців, сьогодні важко з достатнім ступенем точності охарактеризувати всі риси майбутнього інформаційного суспільства, хоча б вже тому, що кожна з них виявляється в різному ступені. Одні виступають більш менш виразно, інші просвічуються як тенденції, треті можна уловити крізь часовий туман інтуїтивно. Не випадково різні дослідники виділяють ті або інші їх істотні характеристики. Важливим є і те, що становлення інформаційного суспільства в різних регіонах проходить і проходитиме по різному, а саме це суспільство буде плюралістічним, багатоманітних в різних країнах, що важливе для процесу «природного відбору», вдосконалення в глобальному масштабі.