институт.com.ua - національний студентський портал України
  • ТОП-оголошення
Система оголошень институт.com.ua допоможе Вам знайти або розмістити оголошення для студентів, пов'язані з освітою в Україні та закордоном, працевлаштуванням для студентів, репетиторством. Також Ви можете розмістити інформацію про послуги у сфері освіти.
Головна| Новини| Освіта в Україні| Реферати| Контакти

Тема: Золотий переріз в дизайні

Каталог пособий и учебных материалов | Искусство | Курсовая | Страниц: 30 | Год: 2010 | Размер: 1451 кб. | Стоимость: 70 грн. | Смотреть | Купить

Золотий переріз в дизайні

План
Вступ 2
Розділ І. Історія золотого перерізу 4
Розділ ІІ. Гармонія в дизайні 11
2.1. Формула краси 11
2.2. Архітектура. Пропорційна схема „Золотого перерізу” 17
2.3. „Золотий Переріз” в живописі 21
Висновок 29
Список використаної літератури 31
Cмотрите также:
Основні види грошових систем

Вступ.....................................................................................................3
1. Золотий монеталізм.........................................................................4
2. Регульовані грошові системи.........................................................9
3. Становлення грошової системи України.....................................14
Висновки.............................................................................................18
Використана література.....................................................................20


Міжнародна економіка

1. Інтернаціоналізації господарського життя як основа економічної інтеграції3 2. Міжнародне запозичення і кредитування. Інструменти міжнародного кредитування, їх види6 3. Золотий стандарт, його сутність і основні принципи12 4. Капітальні трансферти. Прямі іноземні інвестиції. Портфельні інвестиції13 Література17

Грошово-кредитна система зарубіжних країн

ВСТУП 3 1. Золотий стандарт і стабільність грошово-кредитних систем 4 2. Як здійснюється страхування депозитів комерційних банків США 6 3. Структура кредитної системи Японії 8 4. Наведіть та проаналізуйте структуру балансу Федеральної резервної системи США 12 ВИСНОВКИ 18 ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 20

Міжнародне запозичення і кредитування

1. Інтернаціоналізації господарського життя як основа економічної інтеграції 3 2. Міжнародне запозичення і кредитування. Інструменти міжнародного кредитування, їх види 6 3. Золотий стандарт, його сутність і основні принципи 12 4. Капітальні трансферти. Прямі іноземні інвестиції. Портфельні інвестиції 13 Література 18

Міжнародна економіка

1. Взаємозв’язок міжнародної торгівлі і руху факторів виробництва. Міжнародні інвестиції, правило Вальраса. Форми міжнародного руху капіталу 3 2. Масштаби та напрями міграції робочої сили. Кількісні показники міжстанового переміщення трудових ресурсів.9 3. Золотий стандарт, його сутність та основні принципи15 4. Проблема зовнішньої заборгованості України і шляхи її розв’язання16 Література22

Золотий вік російської культури (культура та мистецтво Росії 19 вік)

Вступ 2 Розділ 1. Загальна характеристика культури й мистецтва 4 1.1 Формування російської національної культури 4 1.2. Полеміка між слов'янофілами й західниками 8 Розділ 2. Основні тенденції розвитку художньої культури 12 2.1. Мистецтво першої третини 19 в. 12 2.2. Культура й мистецтво в 2 половині 19 в. 19 Висновок 24 Список використаної літератури 27

Проблема зовнішньої заборгованості України

1. Взаємозв’язок міжнародної торгівлі і руху факторів виробництва. Міжнародні інвестиції, правило Вальраса. Форми міжнародного руху капіталу 3 2. Масштаби та напрями міграції робочої сили. Кількісні показники міжстанового переміщення трудових ресурсів. 9 3. Золотий стандарт, його сутність та основні принципи 15 4. Проблема зовнішньої заборгованості України і шляхи її розв’язання 16 Література 22

Проблема кольору в естетиці дизайну

Вступ 3 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕСТЕТИКИ КОЛЬОРУ 4 2. ПРАКТИКА ВИКОРИСТАННЯ КОЛЬОРУ В ДИЗАЙНІ 4 Висновки 4 Список використаної літератури 4 Вступ Естетика як наука про споглядальне або творче відношення людини до дійсності вивчає специфічний досвід її освоєння, в процесі і в результаті якого людина може перебувати в різних станах чуттєвої ейфорії, захоплення, невимовної радості, блаженства, катарсису, екстазу, духовної насолоди. Відповідно до духовно-матеріальних основ буття, людині властива здатність відчувати такі стани психологічного піднесення, знаходячи джерело його виникнення в різних формах і об’єктах дійсності. Одним із таких джерел є колір, відтінки, насиченість, яскравість якого можуть приносити як душевну насолоду, так і психологічне незадоволення. Особливо актуальним є підбір кольору в повсякденному житті сучасної людини – в предметах, що її оточують, в дизайні приміщення, одязі. Психологи встановили, що різний колір може по-різному діяти на почуття та настрій індивіда. Спеціалісти промислового дизайну враховують досягнення фахівців з кольору при виготовленні обладнання, оформлення приміщень, створення нових моделей одягу. Сутність естетиці дизайну полягає в особливій здатності людини реагувати на різні кольори та їх поєднання. Висновки Колір відіграє велике значення в естетичному пізнанні людиною світу. Поєднання відтінків, їх насиченість та яскравість здійснюють певний психологічний вплив на людину, має здатність створювати в неї певний настрій або стан душі. Людський індивід прагне оточити себе таким колірним поєднанням, яке найбільш відповідає його естетичному уявленню про світ, життєвої стратегії особистості. Виходячи з того, що "скільки людей, стільки смаків" існує певна проблема в уніфікації колірного оформлення соціального середовища. Галузі виробництва, які тісно пов’язані з розробкою дизайну свого продукту, постійно випробують вагання в розв’язанні проблем кольору. Сучасні дизайнери інтер’єра, одягу йдуть за шляхом "найменшого опору" – вони пропонують декілька варіантів колірного рішення, постійно оновлюючи свої колекції. Вважається, що сьогодні дещо втрачений першопочатковий сенс кольорів, що вкладали в них люди. На сприйняття тих чи інших барв або відтінку значним чином впливають мода, традиції. Крім цього, для "схвалення" модного кольору соціумом велике значення мають інтенсивні рекламні кампанії та соціальні технології. Дослідження вчених щодо природи кольору та його психологічного впливу на людину базуються, в основному, на його фізичних характеристиках або на узагальненні суб’єктивних відчуттів реципієнтів, що дає змогу мати різні класифікації кольорової гами, які використовуються в дизайні та при оформленні продукції промислового виробництва та архітектурі.

Правові засади та проблеми повернення культурних цінностей

Вступ 3 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАВОВІ ОСНОВИ ПОВЕРНЕННЯ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ 5 1.1. Законодавство України про культурні цінності 5 1.2. Роль державних інституцій в процесі повернення цінностей 8 2. ПРОБЛЕМИ ПОВЕРНЕННЯ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ 11 2.1. Історична практика вирішення питання повернення культурних цінностей на Україну 11 2.2. Сучасні проблеми повернення культурних цінностей 16 3. ПРАКТИЧНЕ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ ПОВЕРНЕННЯ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ 19 Проектна пропозиція: "Розвиток та вдосконалення процесу повернення культурних цінностей на Україну" 19 Висновки 30 Література ...................................................................................................................32 Вступ Культурні цінності, що є основною спадщиною будь-якого народу, становлять золотий фонд найважливіших надбань людства. Кожна нація, держава, етнос дбають про свою спадщину, оберігають її і забезпечують їй нормативний захист. Історія людства дала нам безцінні свідоцтва творчих здобутків багатьох поколінь відомих і безіменних будівничих храму культури. Разом з тим маємо численні приклади нищення і втрат за різних історичних обставин колосальних культурних цінностей. Особливо трагічний слід для України залишило по собі ХХ століття, позначене кількома революціями, двома світовими війнами та численними локальними конфліктами, жертвою яких ставали надбання культури. Сьогодні, у зв’язку з набуттям у 1991 році незалежності та зростом національної самосвідомості українців, перед нашою державою постало актуальне завдання повернення культурної спадщини народу, що протягом декількох століть розкрадалося поневолювачами України. Проте, з перших кроків молодої української держави стало зрозумілим, що вирішення цієї проблеми не є таким легким, як здавалося спочатку. Проблема дослідження повернення культурних цінностей на даний час розроблена не в усіх аспектах. Крім праць радянських науковців, які активно вивчали питання в післявоєнний період з метою повернення культурних цінностей в СРСР на сьогоднішній день мають місце дослідження українських істориків: М.Дубика, С.Кота, I.Лосiєвського, О.Ошуркевича, М.Ткаченка, О.Федорука. Це перші i єдині поки що дослідження, які досить глибоко i не упереджено висвітлюють долю українських музеїв та архівів під час війни. Пошукові праці написані на великій, досі невідомій радянським дослідникам джерельній базі i спростовують багато стереотипів, прийнятих у радянській iсторiографiї. Крім українських, активно включились у вирішення цієї проблеми незаангажовані закордонні дослідники, для яких важливим є принцип історичної справедливості, а не сумнівні амбіції: П. Грiмстед (США), В.Айхведе, А.Хербст, М.Катер (Німеччина). Основним змістом даних праць є висвітлення обставин, за яких культурні цінності зникли з України, але не всі вони ретельно розглядають механізми повернення даних цінностей. Це питання з історичної, культурологічної площини переходить у політичну сферу, сферу міжнародних відносин і дипломатії. Мало знати, що зникло, мало знати, де воно знаходиться (хоча це також немаловажні аспекти), важливо – зуміти повернути. Всі ці дані викликають доволі проблемне запитання: чи є сьогодні можливим для України повернути всі ті культурні цінності, що зникли з її території? Дане дослідження ставить за мету проаналізувати потенціальні можливості повернення культурних цінностей, що були втрачені за часів бездержавності, на Україну. Об’єктом дослідження виступають культурні цінності України. Предмет дослідження – правові аспекти повернення культурних цінностей на Україну. Для досягнення мети дослідження передбачено виконання наступних завдань: − проаналізувати сучасне Законодавство України, інформаційну базу міжнародних договорів щодо цього питання; − дослідити стан вирішення проблеми державними органами України на сучасному етапі; − визначити степінь імовірності повернення культурних цінностей на Україну; − розробити практичні рекомендації у вигляді пропозиції проекту повернення культурних цінностей. Методи дослідження. Мета і завдання дослідження зумовили використання комплексу методів дослідження. У теоретичній частині використано методи аналізу, узагальнення та синтезу існуючого наукового матеріалу з проблем повернення культурних цінностей. В практичній частині застосований метод контент-аналізу наукової та профільної літератури, періодичних видань, здійснено моделювання практичної ситуації повернення культурних цінностей, розроблено проектна пропозиція щодо цього питання. Висновки Культурні цінності визначають єдність і цілість спадщини, символізують нерозривність розвитку суспільства, пов’язуючи минуле з сучасним, а сучасне з майбутнім. Спадщина є тим ключем, що забезпечує взаємопізнання та взаєморозуміння між народами. Для кожного з них формування власної історичної самосвідомості, усвідомлення себе як повноправного і самобутнього учасника світового історико-культурного процесу становить важливу віху розвитку по лінії прогресу. Україна зробила чимало кроків для вирішення зазначеної проблеми як у політичному, так і в практичному плані. Документи з цієї проблеми Генеральних сесій ООН, конвенції ЮНЕСКО прислужилися розвитку цієї проблеми в нашій державі. Прагнення зберігати національну спадщину, повернути на свою територію незаконно вивезені пам’ятки історії та культури дістають підтримку світового товариства. Проблема повернення культурних цінностей розбивається на підпроблеми відповідно до історичного періоду та політичної формації, яка тоді панувала на українських землях: 1) польський період; 2) австро-угорський період; 3) період Російської імперії; 4) радянський період. Відповідно до цих підпроблем можна визначити степінь імовірності повернення культурних цінностей на Україну: польській період і австро-угорський період – дуже неймовірно; період Російської імперії і радянський період – імовірно. Причини, що обтяжують вирішення цієї проблеми, можна виділити в групи історичного, політичного та юридичного характеру. До групи історичних причин слід віднести труднощі пов’язані з виявленням історичних фактів, місць знаходження, обставин, за якими культурні цінності були вивезені з території України. Чим далі в часі знаходиться розгадка певного питання, тим складніше її знайти. До групи політичних причин можна віднести труднощі, які виникають сьогодні між Україною та державами, від яких залежить вирішення того чи іншого аспекту проблеми. А до таких держав, відноситься не тільки Німеччина, Польща і Росія, а, практично, вся Європа – бо культурні цінності неодноразово передавалися, перепродавалися як на державному рівні, так і на приватному. Добросусідські відносини, відносини взаємопорозуміння між державами сприяють вирішенню даної проблеми. Холодні або напружені стосунки не дають вести мову в конструктивному руслі. До групи юридичних труднощів відносяться проблеми пов’язані з правовим забезпеченням вирішення проблеми. На жаль, на сьогоднішній день, не є можливим певну культурну цінність, яка віднайшлася за кордоном, відразу повертати до України. Відсутні механізми відчуження, не розроблені міжнародні угоди, які б дозволили безумовно та оперативно це зробити. Слід враховувати той факт, що крім захисту національних інтересів в області культури, існує правовий захист, наприклад, інституту приватної власності, який є одним із основних на Заході. Практика вирішення проблеми повернення культурних цінностей України з Голландії, показала, що сьогодні ця держави не збирається відповідати за дії профашистської Голландії, які мали місце в ході Другої світової війни. І таких правових аспектів, які потребують врегулювання на міжнародному рівні виявляється з часом все більше і більше. Дослідження проведене в ході цієї роботи показало, що єдиний шлях, який зможе привести до вирішення проблеми повернення культурних цінностей на Україну, це шлях взаємних поступок, шлях доброї волі, шлях поступового правового оформлення необхідних дій. І хоч в даному випадку розв’язування проблеми розтягується в часі, на сьогоднішній день це найбільш вірне рішення.

Дослідження актуальності творчої обдарованості

Вступ 3 Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ ОБДАРОВАНОСТІ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ 7 1.1. Вивчення проблеми обдарованості у вітчизняній та зарубіжній психології 7 1.2. Концепція креативності як універсальної творчої здібності особистості 14 1.3. Значення мотивації в особистісній сфері творчої людини 23 Розділ ІІ. Емпіричне вивчення мотиваційно-особистісних особливостей креативів підліткового віку 30 2.1. Обґрунтування експериментальної програми дослідження 30 2.2. Збір психодіагностичних даних та аналіз результатів діагностики підлітків. 34 Висновки 41 Список використаної літератури 43 Додатки 46 Вступ Актуальність дослідження. Сучасний бурхливий розвиток науки та техніки в усьому світі та в Україні зокрема вимагає наявності добре підготовлених, всебічно розвинутих кадрів. Проблеми, що виникають в ході технологічних, культурологічних та соціально-політичних досліджень потребують наявності творчих, неординарне мислячих особистостей. Інтелектуальний потенціал будь-якої держави давно вже став вагомою складовою її могутності та економічного процвітання. Люди, що активно рухають вперед технічний прогрес, становлять золотий генофонд будь-якої нації. Для України особливо актуальною є проблема наявності в політиці, економіці та державному управлінні таких людей, щоб могли своїм інтелектом, високими здібностями подолати замкнене коло криз і конфліктів, в якому опинилася країна. На жаль, замість залучення до вирішення внутрішніх і зовнішніх проблем української держави високообдарованих особистостей, в Україні відбувається відтік талановитих творчих працівників за кордон. В таких умовах пошук та селекція обдарованих людей стає в нашій державі край необхідним завданням. Світова історична практика свідчить про те, що виняткове значення в політичному, економічному та культурному розвитку грали окремі особистості – талановиті вчені, політичні і культурні діячі. Вони набували слави для власної держави, допомагали розв’язувати складні суспільно-політичні і економічні питання. Тому науковців завжди інтересувало питання обдарованості, креативності, здатності особистості до високопродуктивної творчої діяльності. Певний внесок у вивчення проблеми обдарованості зроблено вітчизняними і зарубіжними дослідниками. Зокрема, праці низки вчених стосуються як теоретичного, так і практичного вирішення проблеми ідентифікації обдарованості. Так, в рамках психометричного (А. Біне, Ф. Гальтон, Т. Сімон, М. Терман та ін.) та креативного (Дж. Гілфорд, Е. Торренс та ін.) підходів обдарованість ототожнюється з окремими характеристиками індивіда – інтелектуальними чи креативними. Особистісний підхід (Д.Б. Богоявленська, Н.С. Лейтес, А.Г. Маслоу, О.Л. Яковлєва та ін.) збагачує уявлення про обдарованість характерологічними, мотиваційними, емоційними та іншими особистісними якостями, що притаманні обдарованим людям. Згідно з діяльнісним підходом (Б.Г. Ананьєв, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн, Б.М. Теплов та ін.) розглядається як загальна обдарованість, так і спеціальна, що відображає специфічні характеристики певного виду діяльності. Як складна інтеграційна цілісність обдарованість трактується в рамках системного підходу (Б.Ф. Ломов, В.О. Моляко, Я.О. Пономарьов, Р.О. Пономарьова-Семенова та ін.), який постулює існування множинності типів обдарованості. Аналіз виділених підходів свідчить: розуміння обдарованості ґрунтується на сукупності ознак чи елементів психічної діяльності та особистісних характеристик, що входять до структури особистості, яка вже виявила себе як обдарована завдяки екстраординарним досягненням в тих чи інших галузях діяльності. Таке уявлення призвело до тенденції стереотипного застосування “масштабу” ознак і проявів обдарованості високого рівня при створенні комплексу психодіагностичних методик ідентифікації можливостей особистості на різних етапах онтогенезу. Проте використання психодіагностичного комплексу, створеного на засадах виявлення суми певних ознак обдарованості, що знайшла своє втілення у реальних досягненнях, є неефективним в разі ідентифікації потенційної обдарованості, яка враховувала б діапазон індивідуальних можливостей особистості. Крім того, зазначений принцип побудови системи діагностичних методик призводить до неузгодженості результатів ідентифікації обдарованості на різних вікових етапах становлення особистості. У зв’язку з цим гострої актуальності набирають дослідження, які б враховували вікові особливості обдарованості, а також ґрунтувалися на розкритті індивідуальних потенцій обдарованої особистості. Одна з проблем полягає в тому, що в реальних життєвих умовах в наше в наше “поле зору” попадають лише ті обдаровані діти, які вже змогли в чомусь себе проявити, в деякій мірі реалізувати, актуалізувати свої природні можливості. Отже, проблема розвитку творчої обдарованості індивідуума в останні роки стає однією з центральних проблем психології здібностей. Великого інтересу заслуговує поведінка, очікування, установки креативів, мотивування ними своїх дій і вчинків. Саме ці компоненти обумовили те, що метою моєї роботи стало дослідження взаємозв’язку рівня мотивацій досягнення і проблемностей локалізації суб’єктивного контролю у потенційних креативів підліткового віку. Досягнення такої мети передбачає постанову і вирішення наступних задач: 1. Розглянути історію і сучасний стан досліджень обдарованості в зарубіжній і вітчизняній психології. 2. Розібрати концептуальну модель креативності, яка ґрунтується на розведенні потенціальної і актуальної креативності. 3. Теоретично обґрунтувати дослідження взаємозв’язку рівня мотивації досягнення і особливостей локалізації суб’єктивного контролю у потенціальних креативів підліткового віку. 4. Розробити програму дослідження взаємозв’язку рівня мотивації досягнення і особливостей локалізації у потенційних креативів підліткового віку і обґрунтувати адекватність застосування методик, які використовувались у даному дослідженні. 5. Провести дослідження, спрямоване на вивчення взаємозв’язку рівня мотивації досягнення і особливостей локалізації суб’єктивного контролю у потенційних креативів підліткового віку. 6. Зробити аналіз одержаних результатів дослідження взаємозв’язку рівня мотивації дослідження і особливостей локалізації суб’єктивного контролю у потенціальних креативів підліткового віку. Гіпотеза дослідження: у креативів підліткового віку не проявляється взаємозв’язок між рівнем мотивації досягнення і інтернальними альтернативами. Об’єктом дослідження виступили мотиваційно-особистісні особливості потенціальних креативів підліткового віку. Предметом дослідження був взаємозв’язок рівня мотивації досягнення і особливостей локалізації суб’єктивного контролю у потенційних креативів підліткового віку. Як основні методи роботи були застосовані наступні дослідницькі засоби: 1. Теоретико-методологічний аналіз відповідних науково-літературних джерел який використовувався для теоретичного обґрунтування дослідження. 2. Основними емпіричними методами дослідження виступили тести на креативність Д. Гілфорда, метод експертних оцінок, шкала оцінки потреби в досягненні Ю. Орлова і тест-опитувальник суб’єктивної локалізації контролю. 3. Основними методами обробки та інтерпретації отриманих даних виступили методи кількісної порівняльної оцінки і якісного аналізу результатів дослідження. Структура роботи складається з вступу, двох розділів, висновків та додатків. Висновки У сучасній вітчизняній психологічній науці обдарованість визначається як індивідуальна потенційна своєрідність задатків людини, завдяки яким вона може досягти значних успіхів у певній галузі діяльності. Серед сучасних концепцій обдарованості найбільш визнаною є модель, яка складається з трьох компонентів: 1) мотивація (спрямованість, наполегливість) особистості до певного виду діяльності; 2) креативність особистості; 3) розвиток спеціальних здібностей на рівні, вищому за середній. В процесі реалізації інтелектуального потенціалу особистості вирішальними є саме особливості особистісних ресурсів індивіда. Розуміння цього призвело до появи комплексних теорій обдарованості, в яких основне місце у структурі обдарованості відводиться пізнавальній потребі та мотивації, що викликають активність суб`єкта діяльності. Креативність – характеристика творчих здібностей індивіда, що проявляється в готовності продукувати принципово нові ідеї, здатність людини відмовитися від стереотипних способів мислення. На сучасному етапі розвитку вітчизняної психологічної науки креативність характеризується різноплановістю визначень: здатність до здійснення дуже високого рівня інтелектуальної активності; здатність породжувати велику кількість різноманітних оригінальних ідей в нерегламентованих умовах діяльності; здатність перетворювати знання за допомогою уяви та фантазії; інтегровану якість особистості. Узагальнюючи вищезазначене, слід сказати, що креативність слід розглядати як особистісно значущу соціальну якість, яка допомагає здійснювати «самобудівництво». Креативність не є певною характеристикою пізнавальних процесів, а являє собою одну з найглибших детермінант особистості, що характеризує можливість повноцінної самореалізації не тільки в процесі професіоналізації, а й в усіх сферах життєдіяльності. Теоретичний аналіз проблеми мотиваційно-особистісних особливостей креативів і проведене дослідження взаємозв’язку мотивації і особливостей локалізації суб’єктивного контролю свідчать про те, що у креативів підліткового віку не проявляється взаємозв’язок між рівнем мотивації досягнення і інтернальними альтернативами. Таким чином, гіпотеза, висунута на початку нашого дослідження підтвердилась. Узагальнення матеріалів дослідження дозволяє стверджувати, що у творчо обдарованих індивідів наявна специфічна мотивація досягнення, так як творчий акт є спонтанним, некерованим в своїй основі явищем. Враховуючи мотиваційно-особистісні особливості креативів підліткового віку, ми можемо керувати процесом адаптації учнів до вимог соціокультурного середовища, сприяти формуванню у школярів різнобічного підходу до проблем, поставлених перед ними. Критеріями ідентифікації обдарованості на етапі юнацтва є: а) наявність потреби в досягненні, яка пов’язана зокрема з певними характеристиками темпераменту та внутрішньою мотивацією; б) когнітивна та емоційна чутливість; в) достатньо високі загальні інтелектуальні здібності; г) індивідуальна своєрідність внутрішнього світу, яка виявляється в особливостях сприймання зовнішнього світу та власного образу; д) високий рівень розуміння навчальних проблем і готовності до пошуку їх ефективного розв’язання. Встановлено, що у процесі визначення обдарованості особистості на етапі юнацтва чільне місце належить виявленню цінностей та смислів у сфері її самосвідомості, що суттєво впливають на рівень духовного розвитку обдарованої особистості та особливості інтелектуального осягнення нею дійсності. Виховання творчо активних членів суспільства може забезпечити останньому адекватний вибір і реалізацію перспективної моделі розвитку. Результати дослідження можуть бути використані в педагогічній, віковій, соціальній психології, з метою виявлення творчо обдарованих індивідів і прогнозування їх поведінки.