Тема: Світогляд як найвища форма самоусвідомлення

Світогляд як найвища форма самоусвідомлення

Вступ 3
1. СТРУКТУРА СВІТОГЛЯДУ ТА ПРИНЦИПИ ЙОГО ФОРМУВАННЯ 4
2. ЧОМУ СВІТОГЛЯД Є ВИЩОЮ ФОРМОЮ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ ЗНАНЬ, А НЕ ПРОСТО СУМОЮ ЗНАНЬ? 6
3. ТИПИ СВІТОГЛЯДУ: ЇХ СПОРІДНЕНІСТЬ ТА ВІДМІННІСТЬ 9
4. ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОЇ СВІТОГЛЯДНОЇ ПАРАДИГМИ 15
Висновки 19
Література 20



Вступ
Людина є єдиною істотою на Землі, яка здатна до пізнання буття та власної самосвідомості. Результатом цієї здатності стає знання про світ і про себе, яке виступає в емпіричній або теоретичній формі. Знання в свою чергу можуть матеріалізуватися, опредметнюватися, але для цього вони мають стати ідеєю. Ідея – це думка, що містить мету діяльності і виражає певне майбутнє. Вона відбиває цілі та прагнення суб'єкта, які становлять певну світоглядну систему.
Світогляд – одна з форм свідомості людини, невід'ємний атрибут життєдіяльності людей. Способом його існування виступає філософія, а також суттєві "виміри" людини, включаючи її потенціальні можливості та призначення. Відповідно до цього філософія має світоглядну функцію, яка полягає в тому, що вона, збагачуючи людей знаннями і про світ і про людину, про його місце у світі і можливостях його пізнання і перетворення, впливає на формування життєвих принципів, на усвідомлення соціальними суб'єктами цілей і сенсу життя.
Метою даної роботи є аналіз феномена світогляду, його структури, історичних форм і особливо філософії, її власної природи і значення в особистому та суспільному житті людини.

Висновки
Світогляд складається під впливом соціальних умов, виховання й освіти. Його формування починається з дитинства. Воно визначає життєву позицію людини. Сукупність індивідуальних світоглядів складає світогляд соціальної групи, а інтегруюче утворення численних і багатоманітних суспільних одиниць, в свою чергу, впливає на формування світогляду людства в цілому.
Людина – головний суб’єкт і носій світогляду. Світогляд – це форма суспільної самосвідомості індивіда, вузловими категоріями якої виступають поняття "світ" і "людина". Через ці поняття суб'єкт світогляду усвідомлює своє призначення у світі і формує життєві установки.
Можна говорити про світогляд в різних сферах індивідуальної і колективної свідомості, в тому числі – про філософський, науковий, релігійний та інші світогляди. Філософський світогляд найбільш широко охоплює всі сторони буття людини, максимально окреслюючи межі людського пізнання світу.
Світогляд не може бути єдиним для всіх. Охарактеризувати світогляд певного історичного етапу розвитку людства дуже важко, особливо в умовах різнополярних точок зору. Інтегруючим утворенням в цьому випадку виступає поняття "парадигма", яке створює певну систему ідей, концепцій з урахуванням їх багатоманітних зв’язків.
Сучасна парадигма ґрунтується на виявленні, пізнанні загальних закономірностей і принципів, що знаходяться в основі самоорганізації в системах різної природи. При цьому всі ці системи, якої складності вони ні були б, розглядаються як нелінійні, нестійкі, неврівноважені. Вважається, що взагалі не може бути рівноважних і стійких систем через те, що Всесвіт постійно підданий всякого роду катаклізмам і потрясінням. Це означає, що світ безперервно змінюється, викликаючи зміни в своїх елементах і складових, в тому числі – і в людині.