Тема: соціологія

соціологія

І. ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ 3
Завдання 1. 3
Завдання 2. 5
Завдання 3. 5
Завдання 4. 6
Завдання 5. 7
Завдання 6. 8
Завдання 7. 9
ІІ. ЛОГІЧНІ ЗАВДАННЯ 10
Завдання 1. 10
Завдання 2. 11
Завдання 3. 12
Завдання 4. 13
ІІІ. МЕТОДОЛОГІЧНО-ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ ТЕСТ. 14
Використана література 20



І. ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Перевірте рівень засвоюваності вивчених вами тем шляхом письмових відповідей на поставлені запитання:

Завдання 1. Розкрийте зміст поняття соціальна реальність. Чи є різниця в розтлумачені цього поняття в соціології, філософії, психології, політології. Як що так, які?
Завдання 2. Існує три підходи до визначення структури соціології, заповніть таблицю:

Завдання 3. Назвіть основні функції соціології та поясніть їх.


Завдання 4. Види досліджень:


Завдання 5. Чи коректно складено соціально-демографічний блок питань. Чим на вашу думку його можна доповнити, що зайве?
Завдання 6. З’єднайте методи та відповідні їм об’єкти. В лівій колонці в алфавітному порядку перераховані основні методи соціологічного дослідження. В правій колонці в алфавітному порядку різні об’єкти дослідження. Який об’єкт може бути досліджений яким методом найкраще:
Анкетування Газетні тексти
Аналіз документів Індивідуальні особливості свідомості
Інтерв’ю Міжособисті стосунки
Контент-аналіз Причинно-наслідкові зв’язки
Спостереження Протоколи, звіти, листи
Соціологічний тест Факти поведінки людей
Соціометричне опитування Факти свідомості (думки, інтереси і т.п.)
Експеримент Ціннісні орієнтації та установки

Завдання 7. Проаналізуйте недоліки та переваги методу опитування. Чи виправдано соціологи вважають цей метод фаворитним в соціології?

ІІ. ЛОГІЧНІ ЗАВДАННЯ
Завдання 1. Проаналізуйте у чому різниця між розумінням методу соціології у цих авторів?
Завдання 2. Чи протирічать, на Ваш погляд, ці визначення суспільства один одному або ж вони доповнюють один одного?
Завдання 3. Відомо, що з середини 30-х до початку 60-х років була перерва у розвитку соціології в нашій країні: не проводились дослідження, соціологія трактувалась як буржуазна лженаука. Поясність причини такої перерви. Чому у наступний період розвиток радянської соціології мав обмежений, однобокий характер?
Завдання 4. „Якщо теорія регресу, в своїй найпоширенішій формі, має вважатися недієвою, то і теорія прогресу, що приймається без будь-яких обмежень, здається мені такою ж недієвою... можливо, а на мій погляд – навіть цілком можливо, регрес мав місце так само часто, як і прогрес” (Спенсер Г. История буржуазной социологии ХІХ – начала ХХ века.). Чи дотримуєтесь ви такої ж думки?

ІІІ. МЕТОДОЛОГІЧНО-ІДЕНТИФІКАЦІЙНИЙ ТЕСТ.
Перелік імен Напрям, течія, соціологічна школа, методологія Теоретичний внесок
1. Арон Р., (1905-1983) Послідовник вчення М. Вебера, прихильник політологічного напряму в соціології. Визнавав вирішальну роль техніки в розвитку суспільства. 1) Один з авторів концепції „індустріального суспільства”.
2) Автор концепції „деідеологізації суспільства”, концепції „технологічного детермінізму”.
2. Бабер Х. Гендерний напрямок в соціології. Розробив моделі поведінки працюючих жінок (дві моделі).
3. Белл Д., народ. 1919 р. Представник філософського і політологічного підходу в соціології, сцієнтично-технократичного напрямку в соціальній філософії. 1) Разом з Ароном розробив концепцію „індустріального суспільства”.
2) Увів поняття „осьового принципу”.
3) Сформулював концепцію багатоаспектності соціального організму.
4. Вебер М., (1864-1920) Представник економічного напряму в соціології. Основоположник соціології релігії. Прихильник історично-функціонального підходу розвитку суспільства. 1. Розробив теорію бюрократії, теорію „ідеальних типів”.
2. Визначив типи політичного лідерства, риси харизматичного лідера.
3. Ввів поняття „етика добрих намірів”, розробив концепцію впливу протестантської етики на розвиток капіталізму.
5. Грушевський М., (1866-1934) Історичний і етносоціологічний підхід до розвитку великих соціальних груп – народів, націй, етносів. 1. Створення картини розвитку всіх слов’янських народів, автор історії України.
2. Заснування Українського соціологічного інституту у Відні.
6. Данилевський М. (1822-1885) Історіографічний напрям, органістичний підхід. Автор циклічної концепції всесвітньо-історичного процесу.
7. Дарендорф Р., народ. 1929 р. Представник конфліктологічної течії в соціології. Розробив теорію соціальних конфліктів (класові конфлікти в індустріальному суспільстві).
8. Драгоманов М., (1841-1895), Принцип історичного підходу. Політологічний напрямок в соціології. Розробив концепцію національного відродження України на засадах демократизму.
9. Дюркгейм Е., (1858-1917) Засновник французької соціологічної школи. Застосовував об'єктивний підхід до вивчення соціальної діяльності, причинний та функціональний аналіз.
Розроблення соціологічного методу; визначення поняття "аналіз"; створення чіткої концепції предмету соціології.
Розробник ідеї соціальної солідарності.
Ввів поняття: "суспільство нормального типу", "норм і патології"; дослідження самогубств.
10. Зіммель Г., (1858-1918) Основоположник формальної соціології. Прихильник функціоналістського та еволюціоністського підходів. Створення концепції „чистих форм” соціальної взаємодії” (інтеракції).
11. Кістяківський Б. (1868-1920) Історико-політологічний напрям Розробка ідей правової держави, правової культури суспільства.
12. Козер Л., народ. 1913 р. Представник конфліктологічного напряму. Один із теоретиків соціології конфлікту. Прихильник функціоналізму. Створення функціоналістської модифікації теорії конфлікту (розвиток теорії „рольового конфлікту” Мертона).
13. Липинський В., (1882-1931), Політологічний напрям. 1. Обґрунтування ідеї політичної незалежності українського народу, її консолідації навколо національної ідеї.
2. Обґрунтування значення аристократичних шарів для розвитку нації.
14. Мертон Р., народ. 1910 р. Прихильник функціоналізму. 1. Створення теорії структурного функціоналізму.
2. Запропонував виокремлення в соціології теорій „середнього” рівня.
3. Створення теорії „рольового конфлікту”.
4. Значний внесок в соціологію науки, соціологію масових комунікацій, соціологію відхильної поведінки.
15. Месарович М. Напрямок вивчення сучасних глобальних проблем людства. Системний математично-кібернетичний підхід. Створення кібернетичної моделі світу.
16. Парсонс Т., (1902-1979) Представник структурно-функціоналістського напряму в соціології. Засновник школи функціонального імперативизму. Формування концепції „систем і підсистем”. Створення теорії „соціокультурної еволюції суспільства”. Запропонував теорію „дії” для антропології.
17. Пестель Е. Напрямок вивчення сучасних глобальних проблем людства. Системний математично-кібернетичний підхід. Створення кібернетичної моделі світу.
18. Печчеї А., (1908-1984) Напрямок вивчення сучасних глобальних проблем людства.
Аналітично-кібернетичний підхід.
1. Засновник „Римського клубу”.
2. Організатор крупномасштабних досліджень глобальних проблем людства в соціально-економічної та екологічної області.
3. Здійснення комп’ютерних прогнозів розвитку людства.
19. Ростоу У., народ. 1916 р. Представник економічного напряму в соціології.
Прихильник історицизму в соціології. 1. Творець сучасного варіанту теорії індустріального суспільства. Створив передумови для виникнення теорії постіндустріального суспільства.
2. Автор концепції стадій економічного росту.
20. Сорокін П., (1889-1968) Представник позитивістської орієнтації (неопозитивізм, критичний реалізм), макроісторичного підходу. 1. Створив концепцію стратифікації суспільства.
2. Розробив інтегральну систему науки.

21. Тойнбі А., (1889-1975) Історико-культурний напрямок. Неопозитивістський підхід. Створив власну концепцію розвитку людства (цивілізаційний підхід), своє розуміння ходу історії.
22. Тоффлер А., народ. 1928 р.
Футурологічний напрям.
Представник сучасного конфліктологізму. 1. Один із авторів концепції „постіндустріального суспільства, концепції інформаційного суспільства.
2. Розробив теорію “трьох хвиль” поступового розвитку людства.
23. Турен А., народ. 1925 р. Представник динамічного напрямку в соціології. Прихильник методу соціальної дії. Прибічник конфліктологізму. 1. Розробка концепції програмованого суспільства.
2. Створення типології соціальних дій.
3. Розробка моделі постіндустріального суспільства.
24. Уорнер У., (1898-1970) Соціально-антропологічний напрямок. Прихильник функціоналізму. Розробив одну із перших систематичних теорій соціальної стратифікації.
25. Шпенглер О., (1880-1936) Представник філософії „життя”.
Прибічник еволюційно- механістичного та, органістичного розвитку людства (цивілізацій). 1. Автор книги „Присмерки Європи”.
2. Творець філософо-історичної концепції розвитку цивілізацій.