Тема: Українські язичеськи божества домашнього вогнища

Українські язичеськи божества домашнього вогнища

Вступ 3
1. Загальна характеристика праукраїнської міфології та божеств домашнього вогнища 4
2. Корисні домашні божества 6
3. Злі божества домашньої оселі українців 10
Висновки 13
Література 14

Вступ
Немає на світі такої людини, яка б не чула про давньогрецькі або давньоримські божества. Венера, Марс, Аполлон, Аврора, Амур – ці та подібні до них назви та міфи з дитинства оточують будь-яку людину. Стародавнє минуле греків і римлян шанується та вивчається у нас дуже добре. Разом з тим, наші предки – слов'яни – також мали свою міфологію, свій пантеон богів, але на відміну від грецьких, вони позабуті і збереглися тільки в поодиноких повір'ях та малозрозумілих назвах.
Сьогодні українське суспільство відшукує ідеали добра, справедливості, єдності та намагається втілити їх у сучасне життя. Але не дуже добре це вдається. Однією з причин деякі дослідники називають те, що ми залишили своє коріння, позабули сутність наших прадавніх вірувань. Виникає парадокс: деяким словам, символам, образам, ми не можемо знайти пояснення, хоча вони є нашими, українськими. Це свідчить про те, що прийшов час згадати свою історію. Духовність нації повинна живитися із своїх джерел, тому вивчення давнього минулого України, хоча б того, що все ж такі збереглося, є актуальним завданням сучасності.


Висновки
Божества домашнього вогнища супроводжували людей у їх повсякденному житті. Будь-якому незрозумілому явищу дійсності, яке не могло раціонально пояснитися, праукраїнці надавали містичного змісту. На їх думку, надзвичайні істоти жили всюди, де знаходилася людина. Одні із них були корисними, інші – ні. Це відображало дуалістичний підхід давніх українців до розуміння світу як боротьби двох протилежності – Добра і Зла.
Божества домашньої оселі були неосновними в пантеоні богів наших предків. Вони тільки допомагали людині вести домашнє господарства, сприяли в справах або надавали допомогу в лікуванні. Злі божества, навпаки, перешкоджали діяльності людини, навіювали острах, приносили хвороби.
В кожній оселі жили свої божества, хоча їх називали однаковими іменами. В деяких окремих випадках люди вважали, що в "хатні" божества перетворюються їх померлі родичі. Божества були нероздільними з даною сім'єю, вони не залишали її, переїжджали з нею до нового місця мешкання.
Інтересною особливістю є те, що в міфах праслов'ян практично не згадується про те, щоб божества домашньої оселі вели безпосередньо боротьбу між собою. Боротьба між ними здійснювалася через посередника – людину, господаря або господиню хати. Якщо господар перетворювався на злу людину – він протиставляв себе добрим божествам. Якщо він був добрий – перемагали сили добра. Межа в боротьбі між Добром і Злом проходила через серце людини.