Тема: Позитивна соціологія О. Конта

Позитивна соціологія О. Конта

Вступ 3
1. КОНТ ЯК ФУНДАТОР ПОЗИТИВНОЇ НАУКИ ПРО СУСПІЛЬСТВО 4
2. СОЦІАЛЬНА СТАТИКА 8
3. СОЦІАЛЬНА ДИНАМІКА 13
Висновки 18
Література 19



Вступ
На початку ХІХ століття попереднім розвитком суспільної і наукової думки був деякою мірою нагромаджений фактичний і концептуальний матеріал щодо таких понять як людина, суспільство. Виникла можливість поставити питання про необхідність і правомірність появи нової теоретичної дисципліни, яка тяжіє до суто наукового розгляду суспільства, походить і спирається на факти, інтерпретує їх відповідно до прийнятих у природознавстві критеріїв.
Виникнення в цей час нової науки – соціології – пов'язують, в першу чергу з науковою діяльністю Огюста Конта, який надав для процесу осмислення суспільного розвитку нового, "позитивного" характеру. Його думки і деякі концептуальні положення на багато років вперед обумовили розвиток нової науки, надихнули послідовників соціологічного підходу вивчення законів суспільства до подальшого розвитку соціології.
Висновки
Таким чином, місце вчення Конта в історії соціології є надзвичайно важливим. Він вперше:
• обгрунтував необхідність наукового підходу до вивчення суспільства і можливість пізнання законів його розвитку;
• визначив соціологію як особливу науку про суспільство, яка повинна спиратися на емпіричні дослідження, що мало забезпечити її об'єктивність та неупередженість; позитивізм Конта випливає з припущення того, що суспільство, як і природу, слід досліджувати емпіричними методами.
• розглянув суспільство як систему з її статичними та динамічними закономірностями (соціальна статитка і соціальна динаміка), привернув увагу до вивчення соціальних інститутів і структури цієї системи, механізмів її змін.
Водночас Конт так і не зміг у поясненні суспільства остаточно відірватись від аналогій з природничими науками, запозичуючи багато своїх положень і термінів з біології і фізики, надмірно прив'язуючи соціальні явища, процеси і закони до тих, що вивчаються природознавством. Нарешті, людина у його вченні виступає насамперед природною істотою з такими вродженими характеристиками, як егоїзм, агресивність тощо. За Контом, вона підпорядкована природним закономірностям і не відіграє жодної самостійної ролі в процесі природної еволюції.