Тема: Агресивна поведінка безробітних в процесі пошуку роботи

Агресивна поведінка безробітних в процесі пошуку роботи

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 5
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ БЕЗРОБІТНИХ 5
1.1. Соціально-психологічна характеристика безробітної людини та її агресивності 5
1.2. Агресія як етап в психосоціальному розвитку безробітного 9
1.3. Методики визначення агресії і агресивності 13
Висновки до 1-го розділу 17
РОЗДІЛ 2 18
ДОСЛІДЖЕННЯ АГРЕСИВНОСТІ БЕЗРОБІТНИХ 18
2.1. Теоретичні та методологічні основи дослідження 18
2.2. Визначення агресивності індивідів з різним стажем знаходження в стані безробітності 19
2.3. Перевірка достовірності залежності агресивності безробітного від тривалості періоду безробіття 23
Висновки до 2-го розділу 27
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 28
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 30
ДОДАТКИ 31



ВСТУП
Актуальність дослідження. Безробіття нині є чи не найгострішою соціально-економічною проблемою, котра потребує першочергового вирішення, позаяк вона, ця проблема, викликає негативні психологічні зміни особистості. Такі зрушення на пізніх стадіях призводять до розвитку соматичних захворювань і девіантної поведінки. В подальшому це може призвести до безповоротних наслідків, які не можуть не позначитися й на цілій нації. Особливо великою небезпекою в суспільстві викликає підвищена агресія людей, а особливо безробітних, що стала однією з відмітних ознак сучасного кризового суспільства. Через надмірну агресивність погіршується самопочуття індивіда, змінюється його відношення до оточуючих, а в цілому це призводить до загострення суспільних відносин в масштабі країни.
Агресія як прояв поведінки особистості неодноразово розглядалася в рамках наукових, а особливо – психологічних досліджень. Завдяки цьому накопичився великий досвід у вивченні агресивної поведінки людини в суспільстві. Теоретичні положення агресії розглядалися в рамках інстинктивістського (З. Фрейд, К. Лоренц), біологічного (В. Гесс, Р. Джекобс, С. Меднік, Д. Олдс), фрустраційного (Дж. Доллард, Н. Міллер), когнітивного (Л. Берковіц, Л. Ерон, Д. Зілманн, Л. Х’юсманн), соціального (А. Бандура, А. Басс, Р. Берон, Д. Річардсон, Б. Крейхі) підходів, кожний з яких подає своє трактування даного явища.
В останнє десятиріччя в рамках соціальної психології явище агресії розглядалося українськими вченими: О.Ю. Дроздовим, І.С. Мазохою, А.Е. Мелоян, З.В. Спринською, Є.В. Тополовим, С.П. Третьяковим, І.С. Федухом та ін. Однак, при цьому дослідженню підлягали або групи молоді: діти, школярі, студенти, або працюючі особи.
Певний внесок зробили українські вчені в дослідження психологічних особливостей особистості безробітного. Наукові пошуки в цьому напрямі вели українські психологи М.О. Голубєва, О.В. Киричук, С.П. Кравчук, О.Л. Макаренко, Ю.О. Павлов, О.В. Підгорна. Втім у своїх дослідженнях вони не приділили достатньої уваги саме агресії безробітних та їх агресивності.
Відсутність достатньої теоретичної бази щодо вивчення агресивної поведінки безробітних обумовило вибір теми нашого дослідження: "Агресивна поведінка безробітних в процесі пошуку роботи".
Об’єкт дослідження – поведінка індивіда в умовах тривалого безробіття.
Предмет дослідження – агресивність безробітної людини в процесі пошуку роботи.
Метою дослідження є виявлення залежності проявів агресії в поведінці індивіда від степені знаходження його в стані безробіття.
На реалізацію мети дослідження спрямовані наступні завдання:
1. Узагальнити теоретичні напрацювання вітчизняних і зарубіжних дослідників стосовно проявів агресії і агресивності безробітними в процесі пошуку роботи.
2. Визначити періоди підвищеної агресивності безробітної людини та перевірити їх відповідність обраному критерію за допомогою психологічного інструментарію.
3. Виявити та перевірити залежність збільшення агресії від хронологічних параметрів знаходження в стані безробіття.
Методи дослідження: теоретичні – аналіз, узагальнення, синтез, систематизація наукових даних; емпіричні – спостереження, бесіда, опитування, тестування за методикою Басса-Даркі; якісна та кількісна обробка та інтерпретація даних – методи математичної статистики (дисперсійний аналіз), узагальнення даних.
Робота структурно складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Агресивність як риса особистості притаманна практично усім людям. Від неї залежить місце особистості в суспільстві, здатність протистояти в процесі соціальної взаємодії несприятливому впливу на себе, особливо в ситуації, що є загрозливою. Тим більш це становиться наглядним при аналізі поведінки безробітних під час пошуку роботи. Дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених показують, що в цей період можливо значне підвищення агресивності людей, збільшення кількості проявів ними агресивної поведінки. Такими проявами людина намагається захистити себе від соціального середовища, котре уявляється ними значно загрозливим і ворожим. Негативною стороною такої ситуації є те, що агресивність проявляється по відношенню до всіх людей, в тому числі до близьких і рідні.
Дослідники виокремлюють в цьому періоді час підвищеної агресії (етап агресії), тривалість якого різними авторами оцінюється по-різному. В ході нього у індивіда відбуваються значні зміни психічного стану, з'являється тривожність, розгубленість, долання яких для безробітного є великою проблемою. Агресивна поведінка обумовлюється імпульсивністю, емоційною і вольовою нестійкістю особистості, різкими змінами настрою та страхом людини перед майбутніми невдачами. Агресивність притаманна не всім безробітним, а тільки тим, хто находиться на етапі так званого активного пошуку роботи – етапі боротьби.
Як показують дослідження вітчизняних і зарубіжних дослідників, такий період триває не дуже довго – людина не може постійно знаходитися в стані підвищеної психічної напруги. Поступово стан агресії змінюється депресією, песимізмом, уходом в себе. Різні дослідники оцінюють період агресії по-різному; від декілька днів до декілька місяців. Це – період протиборства, коли людина активно шукає роботу, прагне відновити свій соціальний статус, використовуючи (на підсвідомому або свідомому рівні) різні види і форми агресивної поведінки (вербальну агресію, підозрілість, негативізм, роздратування, образу).
Проведене психологічне обстеження в рамках даного дослідження показало, що у 30% безробітних у цей час спостерігається стан підвищеної (наднормової) агресивності. Найбільший її пік відповідає часу знаходження у стані безробіття від 1 до 3 місяців.
Аналіз отриманих в ході тестування результатів показав, що в цілому можна вважати, що існує деяка залежність рівня агресивності від часу перебування в стані безробіття. В нашому дослідженні в ході дисперсійного аналізу за рівнем статистичної значимості   0,05 було виявлено, що така закономірність достатньо імовірна. Однак, за рівнем статистичної значимості   0,01, така закономірність вже не підтвердилася.
Такі дані говорять про те, що, в подальшому необхідно розробити більш універсальний та чіткий підхід до визначення періодів агресивності в загальній "біографії" безробітного. Можливо, є сенс говорити про те, що найбільший пік агресивності приходиться або до 1-го місяця знаходження без роботи, або після 3 -х місяців. В нашому дослідженні ми спрогнозували його в період між 1 і 3-м місяцем безробіття і не отримали результатів, які б повністю підтвердили це припущення.