Тема: Соціологія дозвілля та вільного часу

Вступ 3 1. Функції дозвілля як соціального інституту 4 2. Віртуалізація суспільства та роль дозвілля в цьому процесі 9 Висновок 16 Література 17

ВСТУП 3 Розділ 1 6 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВІЛЬНОГО ЧАСУ ТА ДОЗВІЛЛЯ 6 1.1. Концепції вільного часу та дозвілля 6 1.2. Основні теоретичні поняття 9 Висновки до 1-го розділу 15 Розділ 2 16 МЕТОДОЛОГІЧНІ І МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ОПИТУВАННЯ НА ТЕМУ "ВІЛЬНИЙ ЧАС ТА ДОЗВІЛЛЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ" 16 2.1. Мета, завдання та гіпотези дослідження 16 2.2. Характеристика емпіричних понять 17 2.3. Обґрунтування вибірки 20 2.4. Методика проведення опитування 21 Висновки до 2-го розділу 23 Розділ 3 24 ОБРОБКА ТА АНАЛІЗ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО ДОЗВІЛЛЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ВІЛЬНОГО ЧАСУ СТУДЕНТАМИ 24 3.1. Обробка та узагальнення інформації 24 3.2. Аналіз та інтерпретація результатів 27 Висновки до 3-го розділу 29 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 30 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 32 Додатки 34 Анкета для проведення опитування з теми "Вільний час та дозвілля студентської молоді"

1. Економічні соціальні інститути 3 2. Традиційний метод аналізу документів, його характеристика 7 3. Дослідження: „Як ми живемо: соціологія вільного часу” 11

Вступ 3 1. Теорія „цивілізації дозвілля” Ж. Дюмазед’є. 4 2. Актуалізація ролі дозвілля в працях західних соціологів. 7 3. „Серйозне” та „звичайне” дозвілля в концепції Р. Стеббінса. 10 Висновки 14 Література 15 Вступ Соціологія вільного часу – галузь соціології, яка вивчає життєдіяльність, відносини людей у позавиробничій, позапрофесійній сфері. Інтерес до проблем вільного часу на Заході проявився в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. Однією з перших у цій галузі була книга засновника технократичного напрямку в соціології Т. Веблена “Теорія бездіяльного класу”. Проблема вільного часу стає однією з значущих, з’являється перспективний напрям досліджень – “соціологія дозвілля”. Сьогодні, з подальшою модернізацією виробництва, появою все більшої кількості машин, механізмів, автоматів, які спрощують та полегшують працю людини, вивільняють її від монотонної, важкої, фізичної роботи, все більш актуальною постає проблема використання значного обсягу вільного часу, який з’являється при цьому. Серйозність проблеми полягає не в тому, що людина не знає, куди себе подіти в години відпочинку, а в тому, що цей час є єдиним в структурі життєвого простору людського індивіда, який він може присвятити собі, задіяти його на реалізацію власних духовних та інтелектуальних потреб, які далеко не завжди знаходять своє втілення у професійній діяльності. Особливо корисним в цьому плані є вивчення робіт західних соціологів вільного часу. Саме на Заході, де скоріше вводилися у життя передові технології виробництва, з’явилися перші ознаки проблемних ситуацій у використанні вільного часу. Висновки Нині різко посилилася актуальність вивчення проблем вільного часу, що зумовлено насамперед підвищенням його ролі в житті людини і суспільства. Вільний час розглядається як соціальна цінність, як важливий чинник всебічного розвитку людини, її потреб, інтересів, нахилів. Його значення зростає із розвитком та ускладненням виробничо-технічних умов праці, що потребує від сучасного робітника вміння адаптуватися до них, забезпечувати високоефективну працю. Це робить вільний час основним чинником репродукції робочої сили. Вільний час безпосередньо впливає на вирішення важливих для всього людства проблем: екологічних (охорона та відновлення природного середовища), медико-соціальних (подовження тривалості людського життя, поліпшення самопочуття населення, якості життя). Все це привертає увагу до проблем вільного часу не тільки вчених різних галузей (соціологів, економістів, психологів, демографів), а й широких верств населення. В працях західних соціологів проблема вільного часу пов'язана з процесами, які відбуваються в соціально-економічній, духовній сферах, що вимагає формування нового підходу до особистості, її власного життя і діяльності у вільний час. Не менш суттєвими є й негативні чинники, які нині значною мірою обумовлюють особливості та специфіку використання вільного часу. Головним із них є безробіття, внаслідок якого постійно збільшується кількість незайнятого населення, що загострює проблему вільного часу, який повинен бути спрямований на задоволення культурних, пізнавальних потреб людини, розвиток її здібностей.

Вступ 2 Розділ І. Теоретичні засади організації вільного часу. 5 1.1. Історичний аспект проблеми вільного часу. 5 1.2. Соціальна цінність дозвілля в житті сучасної людини. 14 Розділ ІІ. Основні напрями і тенденції розвитку культурно-дозвіллєвої діяльності в Україні. 19 2.1. Аналіз проблеми культурно-дозвіллєвої діяльності в Україні. 19 2.2. Основні напрями і тенденції розвитку культурно-дозвіллєвої діяльності в Україні. 28 Висновки 31 Список використаної літератури 32